28 вересня 2016

Воєнне мистецтво козаків



За досить короткий проміжок часу гетьману України Богдану Хмельницькому разом зі своїми соратниками вдалося створити боєздатну армію, яка згідно з дослідженнями вітчизняних та зарубіжних істориків, не поступалася європейським аналогам. Добре організоване, навчене й дисципліноване козацьке військо було здатним не лише протистояти одним з найкращих у Центральній і Східній Європі підрозділам Речі Посполитої, а й перемагати їх. У своїй діяльності національна армія керувалася «Статтями про устрій Війська Запорозького», що регламентували військову сферу українського державотворення. Поєднання традиційних для запорозького козацтва методів ведення війни і нових форм, характерних для воєнного мистецтва не лише європейського, а й азіатського регіонів у середині ХVІІ ст. дало можливість Б. Хмельницькому провести ряд битв й операцій, які істотно збагатили скарбницю світового воєнного мистецтва.
0 Детальніше »

26 вересня 2016

Manu facta manu destruam – Рукою створене рукою зруйную

0
≪Manu facta manu destruam – Рукою створене рукою зруйную≫, – так відповів Богдан Хмельницький Станіславу Конецпольському на запитання, чи досить міцна тепер фортеця Кодак, відновлена польською владою 1639 р. для контролю Запорозької Січі. Цю цитату повторив не один історик – і з тих, що симпатизували українцям, і пропольськи налаштовані, зокрема, Веспасіан Коховський, Самійло Величко, Микола Костомаров та ін. Один з небагатьох річпосполитських хронікарів, які прагнули об’єктивно описувати події Хмельниччини, Ян Юзефович оздобив цей епізод таким коментарем: ≪Коли Конецпольським, головнокомандувачем військовим, фортеця Кодак на радість загонам Речі Посполитої була споруджена, Хмельницького запитали про природу місця, улаштування, розташування і форму її. Кажуть, він відповів Конецпольському: „Рукою зроблене, рукою можна і зруйнувати,“ – і це було пророцтвом, бо, підтриманий великою силою повстання, цю фортецю, міцну вуздечку на козацьку пиху, він таки знищив≫. 

Детальніше »

23 вересня 2016

Воскресіння Христове в проповідях Лазаря Барановича

0
Висловлювання з однієї теми дослідники визначають як дискурс, де кожний наступний текст вступає в діалогічні стосунки з усіма попередніми, враховуючи або ігноруючи їх. Проповіді на одну тему також складають комунікативний ланцюжок, розгляд якого на довгому відтинку часу дасть можливість простежити й особливості розвитку теми, і специфіку комунікації, й обґрунтованість висновків дослідників щодо літературного напряму й т. ін. Спробуємо з’ясувати, наскільки проповіді на тему Воскресіння Христового Лазаря Барановича вписуються в ближчий чи дальший бароковий проповідницький контекст.

Детальніше »

21 вересня 2016

Лаконізм

0
Лаконізм – максимально стисле вираження думки. Назва явища походить від назви давньогрецької області Лаконіки (Спарти), мешканці якої уславилися не лише відважністю й рішучістю, а й влучністю висловлювань. Багатьом відома відповідь спартанців на лист македонського очільника Філіпа II, який, завоювавши багато грецьких міст, написав погрозливого листа і в Спарту. У цьому посланні Філіп закликав спартанців негайно здатися, а інакше, «якщо я захоплю Спарту силою, то нещадно знищу все населення і зрівняю місто із землею!» На це спартанські ефори відповіли одним словом: «Якщо».

На іншу категоричну вимогу – віддати зброю – правитель Леонід відписав персам: «Прийдіть і візьміть». Якомусь спартанському командувачу розвідники повідомили, що кількість ворогів незліченна, на що той спокійно відповів: «Тим більшою буде наша слава». Коли спартанського царя Агіда запитали, які мистецтва найбільше в Спарті шануються, він відповів, що це мистецтва керування і послуху.

Афіняни, одвічні суперники спартанців, подейкували, що ті тому так стисло висловлюють думки, що самі їхні думки – куці. Проте славетна небагатослівність вироблялася суворим способом життя, що вели у Спарті всі її мешканці.

Детальніше »

19 вересня 2016

Тести з латинської мови та медичної термінології

0
Збірник тестів з латинської мови та медичної термінології покликаний допомогти студенту контролювати свої знання та практичні навички з нормативної граматики й синтаксису латинської мови, а також медичної термінології. Збірник складається з кількох блоків, призначених для досягнення різних навчальних цілей, що дозволяє гнучко обирати варіанти тестування для кожної навчальної ситуації на будь-якому етапі засвоєння дисципліни.

Структура видання – поділ тестів а) на вузькі тематичні блоки, б) перевірку окремих практичних навичок, в) інтегральні підсумкові тести з дисципліни – дає змогу гнучко обирати варіанти тестування для кожної навчальної ситуації на будь-якому етапі засвоєння дисципліни.
Збірник складається з кількох блоків, призначених для досягнення різних навчальних цілей.
Детальніше »

16 вересня 2016

Розвиток шкільного театру в єзуїтських та братських школах України (кінець XVI - друга половина XVII ст.)

0
У сучасному інформаційному суспільстві інтерес педагогів до театру з його виховним потенціалом та шкільної драми як педагогічного методу значно знизився. Насамперед це зумовлено впливом кіно, телебачення та комп'ютерних ігор на формування особистості, її системи цінностей, світогляду. Утім, роль театру у цьому процесі є визначальною, оскільки за його допомогою формуються художньо-естетичні смаки молоді, він сприяє творчому розвиткові їхніх здібностей та нахилів і духовному розвиткові загалом, допомагає виробити комунікативні навички, закріпити набуті знання крізь призму театральної гри тощо. Необхідно відзначити, що використання драми як методу навчання в освітньому процесі, сприяє активізації учнівської діяльності, формує вміння співпраці в групах, розвиває творчий потенціал, вчить самостійного прийняття рішень, відкритості, щирості, впевненості в собі і власних силах.

Детальніше »

14 вересня 2016

Міждисциплінарна перспектива сучасних літературознавчих досліджень панегіриків в Україні

0
Дослідники аналізують літературні твори похвального характеру у межах різноманітних контекстів. Натомість, міждисциплінарні розвідки є дуже рідкісним явищем. Історикам, літературознавцям, філологам та усім, хто зацікавлений у цій тематиці, слід об’єднатися, щоб спільними зусиллями розкрити особливості цих літературних джерел у всій їх повноті. Для того, щоб зрозуміти чому міждисциплінарні дослідження ще не стали поширеною практикою, розглянемо загальні риси розвитку досліджень панегіриків в Україні. Вони розпочалися ще у XIX ст. Можемо згадати історико-філологічні розвідки М. Максимовича [1], К. Студинського [2], В. Перетца [3] та Н. Пилип’юк [4].

Детальніше »

12 вересня 2016

Іслам у Західній Україні: традиційна релігія? (Як виникла і сформувалася мусульманська громада Волині)

0

Попри те, що в українській культурі «бусурмани» загалом вважалися ворогами, так було зовсім не завжди й, очевидно, цей образ ворога сформувався не без допомоги Московії та промосковського лобі серед українського козацтва. Навряд чи хтось із істориків сприймає всерйоз «Лист запорожців турецькому султану», знаючи про «чолобитні» Богдана Хмельницького на адресу османського халіфа з характерними вихваляннями останнього, запевненнями у відданості та іншими проявами пошани. Не забуваймо і про таких авторів XVI–XVII століть, як Іван Вишенський та Василь Суразький, котрі прямо протиставляли мусульман-османів католикам, наголошуючи, що перші не завдали такої шкоди православним, як другі, й що «турки чесніші перед Богом у хоч якійсь правді, ніж хрещені жителі Речі Посполитої» (Іван Вишенський, «Книжка»). Вочевидь, відверта дискредитація ісламу й мусульман почалася вже після Переяславської ради, коли частина українських інтелектуалів активно включилася до конструювання імперської політики Москви. Достатньо згадати факт, що перший антиісламський твір тих часів — «Алькоран» Іоаникія Ґалятовського (Чернігів, 1683), де вміщено різні «пророцтва» про звільнення царем усіх православних церков від володарювання «турків», уже містить присвяту саме московським володарям Іванові V та Пєтру I.

Детальніше »

09 вересня 2016

Проблема походження готичного письма

0



В історіографії вже склалася певна наукова традиція, коли під час дослідження готичного письма (книжкового, курсивного) палеографи намагаються розв’язати проблему його походження, оскільки це має важливе значення для простеження подальших графічних трансформацій дукту і морфології готичного письма. З’ясування підставових концепцій походження готичного письма не дозволило виявити єдиного комплексного підходу до цього непростого явища. Спроба ж систематизувати стан дослідження проблеми видається можливою у наступній версії.

Детальніше »

05 вересня 2016

М. Лучкай. Історія карпатських русинів. Ч. 2

0
Рід і мову скіфів не міг ніхто із давніх визначити, виходячи з вищезгаданих народів. Баєр вважає, що під назвою скіфів розуміли литванів, старинних пруссів, куронів, лівонів, естів, фіннів та латонів і, значить, мали поселення в європейській Скіфії. На підтримку цієї думки виступає чимало характерних рис, бо ж відомо, що скіфи населяли територію від Дунаю до Дону, а їх поселення потім зайняли сармати. Таким чином, або сармати прийняли їх переможеними у своє суспільство, або ж їх вигнали. Діодор Сіцілійський передає, що сармати винищили всіх скіфів, а Скіфію повністю спустошили. а) У першому випадку не зник би слід і мова тих, так само, як не зникла мова й рід переможців.

Детальніше »