16 квітня 2014

Невичерпне і вічне джерело

Безпомилковою ознакою культурної людини сьогодення є знання з міфології стародавніх греків і римлян. Герої елінських міфів та епосу давно вже здобули безсмертя не лише самі по собі, а й у контексті світової літератури та мистецтва, отже – світової культури. Не кажучи вже про нашу повсякденну мову, сотні крилатих виразів та новітню наукову термінологію. Той, хто орієнтується в іменах, життєписах та діяннях богів і героїв античності, легко осягне суть міфологічних рядків Шевченкового "Кавказу", збагне трагіко-іронічний сюжет картини Пітера Брейгеля "Падіння Ікара", вільно витлумачить символічні, декоративні й архітектурні функції атлантів та каріатид.

14 квітня 2014

Josephi Rutscii Metropolitae Russiae ad P. Adrianum Podberski Ordinis Sancti Basilii M. Epistolae De Comitiis Anni 1623

Ex comitiis Varsaviensibus vobis scribo; ideoque quid agatur Varsaviae, praesertim in causa nostra, significo. Taliter schismatici parabant se pro his comitiis, ut Unionis sanctae memoriam funditus delere ex hoc regno possent, et si hoc non possent, nos ad minimum auctoritate comitiorum de sedibus nostris deponerent et bona ecclesiastica nobis auferent. Conclusum id fuit in frequentissimo conventu Cosacorum in campestribus Kioviae; quod ut facilius obtinerent, regem et primates omni genere obsequiorum demereri studebant. Sors bona nostra fuit quod patres et fratres nostros de quibus vobis scripseramus, martyrio esse affectos, non statim occiderent, quod modo vehementer dolent, sed miserint ad monasterium suum Terechtimirum

11 квітня 2014

Екзистенційний вимір духовності людини у творчості Григорія Сковороди

Українське сковородинознавство – один з провідних напрямків вітчизняної історико-філософської науки. Філософським поглядам Г.С. Сковороди присвячена значна кількість монографічних досліджень, статей, розвідок. Водночас, багатогранний світ філософії українського мислителя спонукає науковців до вирішення все нових і нових проблем, котрі є надзвичайно важливими в наш час. Чи не найважливішою проблемою сьогодення є відродження і плекання духовності, її національно-історичних витоків та засадничої ролі у сучасних процесах утвердження демократії на теренах України.

09 квітня 2014

Ян Бандоркович. Питання про поширення світла, винесене для привселюдного обговорення

Перед нами – тези публічного диспуту, як повідомляє титульна сторінка: «Питання про поширення світла, винесене для привселюдного обговорення Яном Бандорковичем, ординарним професором астрономії у рідній Краківській академії...». Після традиційної етикетної частини вміщено основний текст у вигляді тез, кожна з яких підсумовується короткими висновками: «Висновок І: Від світлоносного тіла світло розсіюється не лише з центру, але від усієї поверхні»; «Висновок ІІ: Від світлоносного тіла світло прямими лініями довколарозповсюдно промінячись водночас через усю середину розсіюється»

07 квітня 2014

Русь\Україна\Росія\Московія\Рутенія\Роксоланія: "історія - це політика, звернена у минуле"?

У західній латиномовній літературі терміном Ru(s)sia позначалися землі, які вдавнину належали до Київської Русі. Нерідко цією назвою з означеннями Rubra, Alba чи Nigra користувалися на позначення відповідно колишніх Київського, Чернігівського, Галицько-Волинського князівств Київської Русі (Russia Rubra чи Ruthenia, у часи поширення сарматського міфу – Roxolania), Білорусі (Russia Alba) та Московії (Russia Nigra): «Біла Русь (...), щоб різницю підкреслити, так була названа, щоб від Чорної Русі (нині назва її – Московія, від назви столиці, Москви, походить), легко відрізнятися»). Проте одностайності у визначенні меж земель, званих Біла та Чорна Русь, не було: так, деякі автори поширювали назву Russia Nigra на північно-західні райони теперішньої Білорусі, в інших творах літератури факту Біла Русь вживається як синонім до Московія, землі, ближчі до Литви і Польщі – це Низька Русь, поблизу Сарматських гір (Карпат) і Дністра – Висока Русь. Італійський письменник Бернардо Джамбуларі у своїй праці «Історія Європи» (1566) згадує про «Русії», столицею яких є Львів.

Antoni Mierzynski. De Vita Moribus Scriptisque Latinis Sebastiani Fabiani Acerni

Florebat enim in Polonia quoque scriptorum veterum cognitio et sermonis latini candor ac mundities. Nostrates autem longe alio consilio rationeque permoti ad legendos illorum libros accedebant. Qua in re praecipue Germanos inter ac Polonos magnum intercessit discrimen. Etenim quum illi propter humanitatis studia ipsa veterum scriptorum libros legerent, hi eam tantummodo iis operam navabant, quam et respublica, ubi paene omnia latine tractabantur et usus forensis exigebat. Itaque jam mediae aetatis scriptor quidam Polonus praeceperat haec: "Cum autem omnes artes aliter ab iis tractentur, qui eas ad usum transferunt quique rempublicam spectant, aliter ab iis, qui ipsarum artium tractatu delectati nihil in vita aliud sunt acturi — neque enim in istis terenda omnis aetas, sed eura fontes viderimus, quos nisi quis celeriler cognoverit, nunquam cognoscet omnino: tum quoties opus erit ex iis tantum, quantum res petet, hauriendum

04 квітня 2014

Еліта Правобережної України в російському імперському суспільстві: політико-соціальні виміри (1793–1832 рр.)

Еліта (політична, культурна, духовна) завжди виступала активним учасником суспільних процесів, тому етапи її формування, становлення та діяльності є актуальним об’єктом дослідження багатьох науковців з різних напрямків – політології, елітології, політичної історії тощо. Не стала вона виключенням і серед істориків, котрі досліджують її місце у політико-соціальній сфері суспільства на певному хронологічному проміжку часу. Студії останнього десятиліття, які присвячені вивченню проблем елітних верств суспільства на території України у складі Російської імперії, здебільшого розкривають проблематику політичної еліти Лівобережжя. Це не дає можливості створити цілісну історичну картину становлення суспільної еліти на всій території України. У зв’язку з цим виникає об’єктивна потреба провести комплексне дослідження цих процесів на території Правобережжя, що потрапило до нових політико-ідеологічних умов російського самодержавства.

03 квітня 2014

ІІ археологічний науковий симпозіум «Літописні міста давньоруської держави»

На симпозіумі передбачається розглянути наступні напрямки досліджень: 1. Проблеми локалізації давньоруських літописних міст. 2. Фортифікаційні особливості давньоруських міст. 3. Планування літописних міст. 4. Міста як центри соціокультурного, політичного та економічного життя давньоруського суспільства 5. Соціальний склад давньоруських міст та відносини між різними соціальними групами населення. 6. Вплив географічного положення на розвиток давньоруських міст. 7. Впливи язичництва на християнську обрядовість. 8. Проблеми вивчення та збереження пам’яток давньоруського періоду.