22 березня 2017

Імена кипчаків у європейських джерелах


Стаття присвячена дослідженню антропонімів кипчаків у європейських джерелах. Вперше були об’єднані матеріали слов’янських, європейських латинськомовних, візантійських грецькомовних та грузинських джерел. Найбільші масиви даних про імена кипчаків містяться в угорських латинськомовних документах та руських слов’янськомовних джерелах. Більшість імен мають надійні тюркські етимології і тільки для незначної частини імен неможливо знайти пояснення їхнього походження. Всупереч поширеному стереотипу, зміїна та драконяча символіка в кипчацькій антропонімії не була поширеною. Імена кипчаків також доволі часто характеризували певні якості чи особливості зовнішності людини. Також серед імен іноді зустрічалися титули. Деякі кипчацькі імена стали прототипом для героїв тюркських епосів.

Детальніше »

20 березня 2017

Бог і необхідність: Концепція необхідного у Арістотеля та Ансельма Кентерберійського


Автор статті робить спробу запропонувати порівняльний аналіз первісної арістотеліанської філософії необхідності, як її висловлено у «Про тлумачення» ІХ, та раннього схоластичниго викладу цієї концепції, як він виражений у Ансельма Кентерберійського в «Про згоду» Подвійною метою такого аналізу є спроба окреслити ранню середньовічну версію пост-арістотелівського тлумачення поняття необхідного та, зокрема, виділити найважливіші лінгвістичні й концептуальні зміни та інновації, що були запропоновані у цій версії. Таким чином, це дослідження сфокусовано на аналіз та подальше порівняння мови та ідей Арістотеля щодо вказаної теми з мовою та ідеями Ансельма, що дозволяє простежити певні напрямки спадковості, а також точки розбіжності між обома мислителями. Це робить внесок у переосмислення образу «латинського Арістотеля» та дає поглиблене розуміння ранньосхоластичного філософського богослов’я.

Детальніше »

17 березня 2017

Невідомі листи Пилипа Орлика з Регіонального державного архіву м. Лунда (Швеція)

Нещодавно, досліджуючи фонди Регіонального державного архіву в місті Лунді, автор даної публікації натрапив на теку, яка містить приблизно 15 листів українського гетьмана в екзилі Пилипа Орлика, написаних у перші роки його перебування у Швеції (до переїзду в Стокгольм 1719 року).
У процесі підготовки цих листів до публікації автор уточнив дату прибуття Пилипа Орлика і його супутників до Швеції. Згідно з повідомленням поштмейстера м. Істада (провінція Сконе) Улафа Мурмана до Державної канцелярії в Стокгольмі від 30 листопада 1715 р., 27 листопада того року{1} до Істада зі Штральзунда на галіоті прибув «польський фельдмаршал Орлик з почтом у 40 чоловік і оселився у місті»{2}.

Детальніше »

15 березня 2017

Жанр байки у творчості Іринея Фальківського та Григорія Сковороди



Незважаючи на віршовану чи прозову форму переробки-переспіву байкового сюжету, обидва українські автори, й Іриней Фальківський, і Григорій Сковорода, обирають жанр байки для вислову власних світоглядних переконань. Важливо з’ясувати, чи автори користувалися насправді збірниками оригінальних творів античних авторів, чи вибирали сюжети для обробки із навчальних посібників. Необхідно проглянути «Прогімнасмати» Афтонія, пізні українські поетики, щоб зрозуміти, які саме твори пропонували своїм вихованцям українські професори і які рекомендували настанови для їхньої обробки.


Детальніше »

13 березня 2017

Деякі особливості кременецької поетики «Apollo Sarmaticus» (1712)




У статті подається науковий опис збереженого підручника віршування (поетики) Кременецького єзуїтського колегіуму — «Apollo Sarmaticus» [Сарматський Аполлон] (1712). Трактат розширює наші знання про шкільництво в давній Україні загалом і на Волині зокрема, про теорію літератури XVII–XVIII ст.

Детальніше »

10 березня 2017

Класифікація проповідницьких жанрів у літературній спадщині Іринея Фальковського

Стаття присвячена статистичному аналізові проповідницької спадщини Іринея Фальковського – останнього ректора КМА. На основі вивчення його рукописної спадщини та аналізу дослідників XIX ст. уточнюється кількість та жанрова структура проповідей.

Детальніше »

08 березня 2017

Відкривач «золотої осени» українського Середньовіччя



Традиційна історико-літературна модель в підсовєтській Україні уникла впливу міжвоєнного зацікавлення Середньовіччям, властивого Західній Європі. Стилістична складність нечисленних збережених текстів, їхній виразно конфесійний характер, відсутність виграшних з погляду людини ХХ ст. ідеологічних концепцій визначали смугу відчуження як для позитивістів-«народовців», так і для прихильників соціологічного аналізу.

Детальніше »

06 березня 2017

„Descriptio quattuor temporum anni” Іринея Фальковського

Постать Іринея Фальковського дуже багатогранна. Студент, а відтак викладач і ректор Києво-Могилянської академії, який за час своєї педагогічної діяльності, викладав практично всі предмети, які читалися в Києво-Могилянській академії. Автор численних праць не лише гуманітарної тематики, а й трактатів із точних наук. Особа духовна, єпископ Чигиринський, Смоленський і Дорогобузький, автор багатьох богословських викладів, повчань, повчальних бесід. Залишив по собі величезний риторичний спадок: ним написано понад тисячу проповідей і промов.

Детальніше »

03 березня 2017

Києворуська література XI – XII століття як середньовічна

Зародження і подальше поширення києворуської літератури проходило в унікальний спосіб. Києворуська література постає клерикально-інтелектуальною та етико-естетичною оболонкою християнського світогляду, його основним словесно матеріалізованим атрибутом. Таку релігійно-поетичну атрибутивність література Русі-України «підгледіла» у близькосхідної, візантійської та староболгарської літературах. Тож києворуська словесність виникає під впливом християнської книжності середземноморського реґіону.

Детальніше »

01 березня 2017

Іриней Фальковський VS Станіслав Сташіц: портрет ученого епохи Просвітництва

Стаття присвячена порівнянню процесу становлення і результатів діяльності двох особистостей — українця Іринея Фальковського та поляка Станіслава Сташіца. На основі аналізу життєвого шляху, особливостей здобуття освіти, організаційної діяльності, наукових уподобань і творчої спадщини видатних діячів обох національних культур робиться спроба сформувати у загальних рисах портрет, характерний для творчої і діяльної особи епохи Просвітництва.

Детальніше »

27 лютого 2017

Медичні порадники Гетьманщини в системі вченої та популярної медицина

Стаття присвячена проблемі рукописних медичних порадників Гетьманщини та їхньому місцю в системі вченої та народної медицини. Автор розглядає історіографію питання та підважує панівну тезу про компілятивність та вторинність рукописних порадників як джерел для досліджень ранньомодерних медичних уявлень. Для спростування цього твердження проведено компаративістичний аналіз рукописних порадників XVIII століття, які зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. На основі цього аналізу, автор визначає можливі джерела походження та виокремлює дві групи порадників. Критеріями для такого групування слугують такі показники, як однорідність тексту, рівень та кількість відмінностей, мовно-стилістичні спрощення. Також для з’ясування місця порадників в системі вченої та народної медицини, у статті приділяється увага питанням читацького кола та авторства.

Детальніше »