Сентенції

Maior erit lex, quam Rex, & melior, & longe illo nobilior – Нехай закон буде більшим за короля, кращим і значно за нього шляхетнішим. Станіслав Оріховський

02 вересня 2015

Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education

Редакція „Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education” просить Авторів познайомитися з правилами кваліфікаційного і видавничого процесу (перед надсиланням матеріалів до Редакції). Переслати до Редакції сам текст не достатньо, щоб розпочати кваліфікаційну (видавничу) процедуру. Автор повинен подати (надіслати поштою) паперовий оригінал власноруч підписаного підтвердження (зі власноручним підписом). Просимо надсилати тексти згідно поданих нижче вимог (складових елементів наукового тексту).

0 Детальніше »

31 серпня 2015

Проблеми суспільного життя у творчості Станіслава Оріховського-Роксолана (етичний аспект)

0
Висвітлення соціально-етичних поглядів українського мислителя-гуманіста Станіслава Оріховського-Роксолана (1513-1566) через призму його біографії, представленої ним особисто у "Листі до Яна Франциска Коммендоні про самого себе" (1564) дозволить панорамно представити морально-етичні виміри конкретного історичного досвіду багатокульутрності України. Факт визнання Оріховського українським мислителем є досить недавньою подією й свідчить про сприймання науковим товариством країни, як факту національної полікультурності. Довгий час Оріховський асоціювався виключно із польською культурою взагалі і соціальною та політичною філософією, зокрема, оскільки жив і працював він на українських теренах, що входили до складу Польщі, а писав переважно латиною, опрацьовуючи питання соціального-політичного та релігійного життя.

Детальніше »

28 серпня 2015

Тримовна Острозька гімназія (фрагмент твору Симона Пекаліда "Про Острозьку війну під П’яткою проти Низових")

0
Симон Пекалід народився близько 1567 року в м. Олькуш поблизу Кракова у родині міського радника Тобія Пенкалі. Дослідники поета називають по-різному: Пекальський, Пенкаля, Пекалід. У 1585 р. вступив до Краківської академії і в 1589 р. одержав ступінь бакалавра. У «Книзі промоцій» (книга переведення у вищий клас) його названо русином. Став придворним поетом князів Острозьких, очевидно, пробував при дворі Януша Острозького, якому й присвячено поему «Острозька війна». Можливо, брав участь у війні проти збунтованого козацького гетьмана К. Косинського. Саму поему написано 1600 р. Інший відомий твір поета «Епіталема (весільна пісня) на честь Івана Фелікса Гербурта та Єлизавети Заславської із Острозьких» (Львів, 1601). Про життя С. Пекаліда після 1601 р. даних нема. Писав латинською мовою.

Детальніше »

26 серпня 2015

Гуманістичні тенденції в українській філософії XV-XVI століть

0
Починаючи з другої половини XV століття в Україні, яка входи­ла до складу Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, складаються реальні передумови для формування елементів ранньо-буржуазної духовної культури та ренесансно-гуманістичної філософ­ської думки [9, с. 22]. Розкриваючи цю тезу більш широко, слід зауважити, що важли­вим чинником виникнення усіх цих передумов була поява значної кількості економічно незалежних міст із магдебурзьким правом, які ставали центрами не тільки ремісництва і торгівлі, але й соціально- політичного та культурного життя. Про тодішню тенденцію зростан­ня міст можуть свідчити такі цифри: у Подільському воєводстві в XVI столітті було 66 міст, а на середину XVII століття їх уже нараховува­лося 170. У 1629 році було сплачено податок в Острозі з 1655 жилих будівель, в Кремінці - з 1224, в Корці - з 1124 [8, с. 668-672].

Детальніше »

24 серпня 2015

Іван Мазепа. Дума

0
Загалом вважалося, що «Дума» була написана коло 1698 р. Але останнього часу Проф. Кларенс А. Меннінг, автор англійської (мовою) монографії про Мазепу, висловив думку про те, що Мазепа склав свою «Думу» десь на початку 1670-х років, і в ній відображено політичне становище Наддніпрянської України за часів Руїни й бурхливого гетьманування Петра Дорошенка. Можна погодитися з проф. Меннінгом, коли вік каже, що «Дума» була підсумком політичної філософії Мазепи й що вона може пояснити нам усі його пізніші акції. Так само немає жадного сумніву, що «Дума» закликала до національної єдности України й утворення незалежного українського державно-політичного проводу. Проте, ніяк не можна прийняти думку проф. Меннінга щодо написання «Думи» ще під час перебування Мазепи на службі в Дорошенка. Зрештою, Меннінг не подає жадних доводів на користь своєї думки, що могли б бути арґументами проти традиційного датування «Думи», яке спирається на певні документальні джерела. Олександер Оглоблин (http://litopys.org.ua/coss3/ohl19.htm)

Детальніше »

21 серпня 2015

Тема ідеального правителя у тлумаченні Станіслава Оріховського-Роксолана та Григорія Сковороди

0
Одвічна проблема людини й держави, питання щодо справедливого суспільного устрою та ролі ідеального правителя хвилювала мислителів, поетів, письменників упродовж століть у світовій історії та літературі. Давньоеллінський філософ Платон у трактаті "Держава" розмірковував про модель ідеального суспільного устрою та конституції, а його учень Аристотель, котрий був наставником полководця Олександра Македонського, у праці "Політика" проповідував ідею демократичної республіки, вважаючи, що лише "розсудливість - єдина відмітна чеснота правителя" [8, с.387].

Детальніше »

18 серпня 2015

Про допоміжні засоби латинських віршів, тобто про просодію, стопу, склад, букву тощо (Митрофан Довгалевський. Сад Поетичний)

0
Допоміжні засоби латинських віршів, завдяки яким справжній поет осягає вершини свого мистецтва, є не інші, ніж ті, що наведені далі. Завдяки знанню їх поет досягне прекрасного успіху в своїх поетичних спробах. Бо майже кожний, хто пише про суть вірша, починає, звичайно, від [пояснення] самих складів. Це також нам здається не абсурдним, бо, засвоївши добре частини, |20зв.| краще зрозуміємо ціле. Відповідь на поставлені питання даси таку: насамперед, просодія — це вчення про склади, що досліджує їх часокількість і вказує, які слід вимовляти з піднесенням, а які зі спадом голосу.

Детальніше »

14 серпня 2015

Сполучники в українських писемних пам’ятках XVI–XVII ст.: генеза, склад, функції

1
Сполучник як частину мови виокремлено в українській науковій практиці XVI ст. У граматиках Л. Зизанія, М. Смотрицького сполучник (союзú) визначено як незмінну частину мови, що поєднує слова і речення. Використання терміна союзú і його дефініції, презентованих у працях українських книжників XVI–XVII ст., було тривалим; назва сполучник, яку запропонував О. Огоновський, узвичаїлася в другій половини ХІХ ст. На порубіжжі ХІХ–ХХ ст. сполучник як частина мови став об’єктом серйозного зацікавлення українських і зарубіжних мовознавців. Різні критерії при поділі слів на частини мови зумовили в лінгвістиці розбіжність у поглядах на саму природу сполучника.

Детальніше »

11 серпня 2015

Станіслав Оріховський. Лист до короля Сигізмунда

0
Нема сумніву, твоя велич дивовижна. Тому й вирішив написати до тебе, короля королів, хоч мені, людині приватній, невідомій і, можливо, не чуваній, це, здається, найменше б личило. Але є причина зухвалості, тобто мого наміру. Над цим хочу зупинитися, королю! І хоч гідність твоя заслужено відома і тобі після Бога ми всім зобов'язані, однак не полінуюсь нагадати про твої заслуги, якими не менше себе, ніж ім'я поляків прославив. Ім'я це хоч і здавна великим було, та досі належно похвалою звеличене не було, а ведені тобою справи не додали йому належного блиску. Багато славних подвигів удома, на війні предками нашими було здійснено. Вони або потверджені славою твого родового імені, або освітлені сяйвом твоєї слави. І те, і друге в міру заслуг були схвально зустрінуті небом.

Детальніше »

Цікаво

Усі, мабуть, знають цю симпатичну картинку, на якій поміж листків, комах і тварин, в обрамленні латинських написів уміщений портрет Роксолани? А хтось звертав увагу, що написано над і довкола портрета?
Над самою Настею Лісовською написано «Rossa, Solymanni uxor» тобто «Русинка, дружина Сулеймана», а вгорі і внизу - практично епіграма:

Forma tibi laudanda quidem moresque politі
Barbara sed crudum pectora virus habent
Philtra docet Trongilla cibis miscendaque vino
Sola ut dilecto tu potiare viro.
Врода твоя гідна похвали, до того ж, звичаї вишукані.
Однак варварcьке cерце має їдку гоcтроту.
Учить тебе cама Тронгіла, що трунок кохання cлід змішати з харчами і вином,
щоб любого чоловіка cпоїти.
Переклад з латини Людмили Шевченко-Савчинської