Сентенції

Maior erit lex, quam Rex, & melior, & longe illo nobilior – Нехай закон буде більшим за короля, кращим і значно за нього шляхетнішим. Станіслав Оріховський

31 липня 2015

Полемічний дискурс хроніки «Annalium Urbis Leopoliensis...» авторства католицького священника Яна Юзефовича

Із запануванням християнства в духовному житті європейців історіографія на багато століть перейшла під пильний патронат релігії. Об’ємна праця літератора та історика Яна Томи Юзефовича «Annalium urbis Leopoliensis – Літопис міста Львова» охоплює події від 1614 до 1700 рр. Вона досі залишається маловідомою як для українських, так і для польських науковців. Життя та діяльність Яна Юзефовича були пов’язані переважно зі Львовом та з Краковом, оскільки він був вихованцем і викладачем Ягелонського університету. Належачи до кола церковних очільників і як глибоко духовна людина, Юзефович намагався розпізнати вищий задум у ході історії, вписати в Божий порядок відтворювані ним події. Хмельниччина або Визвольна війна 1648–1654 рр. глибоко цікавила львівського каноніка – недарма опис її подій за обсягом і детальністю не поступається основній темі (історія львівського єпископату). Хоча Юзефович дивився на цю війну як на ворожі державі події і саме з цих засад оцінював дії протиборців, однак він спромігся на революційну в річпосполитській історіографії спробу замінити огульні звинувачення пошуками глибинних причин повстання козаків і «сільської черні». Тим самим він полемізував з польським суспільством у його поглядах на українсько-польське протистояння, що вилилося у Хмельниччину, як на передусім міжконфесійний конфлікт.

0 Детальніше »

29 липня 2015

Pauli Crosnensis Rutheni Atque Ioannis Vіsliciensis Carmina

0
Totius corporis poetarum Poloniae latinorum, qui inde ab initio usque ad Ioannis Cochanovii tempora carminibus inclaruerunt, ratio ita tulit, ut Pauli Crosnensis Ioannisque Vislicii poemata secundum editio­nis volumen explerent. Quae cum in genera quaedam, sive ad internam poesis rationem, sive ad externas argumentorum rerumque descriptarum condiciones constituta, vix apte discerni dividique possent, temporum ordine, quibus quaeque vel scripta vel in lucem emissa erant ab ipsis auctoribus, digesta proposui. Praeterea aliquot epistulas ab utroque poeta prosa oratione scriptas carminumque libris nonnunqnam praefationum modo praemissas, quoniam ad ipsorum carminum rationes illustrandas plurimum conferunt, suis locis typis inclinatis repetere ex re visum est.

Детальніше »

27 липня 2015

Володимир Литвинов: Станіслав Оріховський. Історико-філософський портрет

0
Станіслав Оріховський (1513-1566) - видатний українсько-польський мислитель пан’європейського рівня. Писав твори переважно латинською мовою. У своїх творах розглядав і накреслював шляхи розв’язання важливих політичних проблем: війни і миру, форм державного правління, міжконфесійних взаємин. Уведення в науковий обіг латиномовної спадщини українських мислителів XV- першої половини XVI ст. посприяло відкриттю цілком нового напряму в історії української філософії - ренесансного гуманізму. Чільним його представником був Оріховський. Нині ця тема посіла належне місце в підручниках з історії української філософії для вищої школи.

Детальніше »

24 липня 2015

Г.С. Сковорода і Північна Слобожанщина

0
XVI й особливо XVII століття в Україні були часом великих народних рухів, що відбилися на внутрішньому житті не самого тільки українського народу – уся карта Західної Європи була перекраяна. Бурхливі життєві події знаходили відгомін – з одного боку – в історичних студіях, а з другого – в художніх творах, накладаючи відбиток на долю кожного письменника зокрема, виливаючись в суб’єктивній оцінці навколишньої дійсності. Слобідська Україна з цього погляду не була виключенням.

Детальніше »

22 липня 2015

Валентина Соболь. Українське Бароко. Тексти і контексти

0
...Перед шедеврами європейського малярства XIV, XV, XVII століть Збіґнєв Герберт простоював годинами. Пильно вдивлявся. Робив замальовки. З-понад 4800 його малюнків найбільше саме тих, які постали після тривалого споглядання творів Бартоло ді Фреді (Bartolo di Fredi, бл. 1330-1410), Вермера Делфтського (Jan Vermeer van Delft, 1632-1675), Ієроніма Босха (Hieronymus Bosch, 1450-1516), Рембрандта ван Рейна (Rembrandt van Rijn, 1606-1669) та інших... Його малюнки з іншої перспективи дозволяють прочитати і осягнути його поезію... У цьому наочно переконує недавня, зорганізована в Національній бібліотеці у Варшаві виставка[1] його замальовок у проекції на ті світові шедеври, перед якими тривалий час перебував, заглиблений у власні роздуми, поет Збіґнєв Герберт.

Детальніше »

20 липня 2015

Кирило-мефодіївські парадиґми самоідентифікації української культури

0
Метафора «на грані двох світів» визначає місце України не лише на межі грецького Сходу і латинського Заходу, але і на пограниччі Європи й Азії, демократії й тоталітаризму. Не враховуючи цього чинника, неможливо зрозуміти дивні колізії в політичному житті постсовєтської України. Це метафоричне окреслення місця України в Європі мотивує внутрішню роздвоєність у самоідентифікації. Один із найвідоміших документів української політичної думки ХХ ст., «Декалог українського націоналіста», починається словами: «Я - Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя». Півтора десятки років, з 1942 по середину 1950-х рр., сотні тисяч воїнів Української Повстанської Армії починали день із цитування цієї фрази. Вони жертовно боролися з окупантами з Заходу та Сходу – і водночас декларували приреченість свого народу на постійне вагання поміж двома цивілізаціями.

Детальніше »

17 липня 2015

Візуальна домінанта у бароковій неолатиністиці українсько-польського порубіжжя

0
Фактично, весь людський досвід формується з урахуванням зорових, слухових, смакових, тактильних і нюхових відчуттів. Ці п’ять сенсорних систем виконують значно важливішу роль, ніж просто збір інформації, яку мозок кодує як відчуття та емоції. При цьому, якщо інформація була отримана візуально, мозок кодує її як зображення, отриману аудіальну інформацію – у вигляді звуків і слів тощо. У новолатинській літературі, подібно до Античності, домінує візуальне сприйняття світу, тобто, за ознаками більшості текстів, які вважаються класичними зразками свого періоду, їхніми авторами були візуали, тобто люди, які, згідно з підручниками з психології, дають вихід своїм емоціям, швидко створюючи картини, можуть використати їх для заміни попередніх, схильні легко створювати нові образи для зміни свого внутрішнього стану.

Детальніше »

15 липня 2015

Луцький і острозький єпископ Греко-католицької Церкви Сильвестр Любенецький-Рудницький (1712/13–1777) і книги: маловідомі факти та їх інтерпретація

0
Стародруки як історичне джерело можуть нести у собі унікальну інформацію, яка відсутня в інших видах джерел – юридичних, фінансових документах, адміністративно-розпорядчих актах, листуванні тощо. У провенієнціях, друкованих присвятах, на титульних аркушах можуть бути відомості, які повніше розкривають портрет особистості автора, власника книжки, мецената видання, чіткіше окреслюють коло зв’язків дійової особи, її інтелектуальні зацікавлення, ареал побутування того чи іншого видання і коло його читачів. Луцький і острозький єпископ Сильвестр був помітною особою в історії греко-католицької церкви та в діяльності Василіянського ордену XVIII ст. Про нього вміщено біограми у таких енциклопедичних виданнях, як Podręczna encyklopedja kościelna [11, 9], Encyklopedja powszechna [6, 468], Encyklopedia kościelna [13, 560]. В Енциклопедії українознавства, яка вийшла під загальною редакцією В. Кубійовича, про владику Сильвестра теж подано коротку біограму [3, 2633]. Але про єпископа Сильвестра відсутня інформація в Енциклопедії історії України (Київ, 2003–2013).

Детальніше »

13 липня 2015

Дослідження філософської спадщини Києво-Могилянської академії у радянський час

0
Вважається, що одним з найбільших досягнень радянської історико-філософської україністики є дослідження філософської спадщини Києво-Могилянської академії (КМА). Починаючи з кінця 60-х років, ця сфера інтенсивно розвивалася в межах Інституту філософії АН УРСР. Про могилянську філософію було написано майже десяток монографій, близько сотні статей і видано у перекладі значну кількість філософських курсів XVII—ХVIII ст. Однак, беручи до уваги заідеологізованість філософії у СРСР, можна припустити, що це мало певним чином відобразитися і на дослідженнях КМА. Завдання даної статті — дослідити роботи про могилянську філософію, виконані в радянський період, і визначити їхній якісний здобуток та значення на сьогоднішній день.

Детальніше »

Цікаво

Усі, мабуть, знають цю симпатичну картинку, на якій поміж листків, комах і тварин, в обрамленні латинських написів уміщений портрет Роксолани? А хтось звертав увагу, що написано над і довкола портрета?
Над самою Настею Лісовською написано «Rossa, Solymanni uxor» тобто «Русинка, дружина Сулеймана», а вгорі і внизу - практично епіграма:

Forma tibi laudanda quidem moresque politі
Barbara sed crudum pectora virus habent
Philtra docet Trongilla cibis miscendaque vino
Sola ut dilecto tu potiare viro.
Врода твоя гідна похвали, до того ж, звичаї вишукані.
Однак варварcьке cерце має їдку гоcтроту.
Учить тебе cама Тронгіла, що трунок кохання cлід змішати з харчами і вином,
щоб любого чоловіка cпоїти.
Переклад з латини Людмили Шевченко-Савчинської