29 червня 2016

Сторінки 330-338 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

Dispositio e[st] reru[m] in ventrarum artificiosa collocatio, maxime enim e[st] necessaria Oratori non secus ac Duci Exercit9 instructione [con]fuse et disordinate dicat e[st] autem dispositio duplex
1mo in Quæstione infinita, quæ p[otes]t sic ordinari sicut e[st] ordo locorum hoc e[st] s[i]t tales sensus q[ui] possunt versari iuxtalocos intrinsecos.
2do in Quæstione finita cui9 partes s[i]t sex, quæ tantum his continen[tur] sex partib9 ut Exordio propo[siti]one narra[ti]one, [con]firma[ti]one, confuta[ti]one et peroratione.
0 Детальніше »

27 червня 2016

Правова багатоманітність форм сільського самоврядування у Галичині в складі Польського королівства та Речі Посполитої (1349-1772 рр.)

0

Дослідження історичного правового досвіду українського народу у сфері сільського самоврядування є важливим для реформування правової системи України. При цьому значний науковий інтерес становлять особливості сільського самоврядування в Галичині у Складі Польського королівства та Речі Посполитої (1349-1772 рр.), оскільки в цей період на її території вільно функціонували різні правові форми сільського самоврядування (за українським, волоським та маґдебурзьким правом).

Детальніше »

24 червня 2016

Сторінки 324-330 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Dispositio e[st] reru[m] in ventrarum artificiosa collocatio, maxime enim e[st] necessaria Oratori non secus ac Duci Exercit9 instructione [con]fuse et disordinate dicat e[st] autem dispositio duplex
1mo in Quæstione infinita, quæ p[otes]t sic ordinari sicut e[st] ordo locorum hoc e[st] s[i]t tales sensus q[ui] possunt versari iuxtalocos intrinsecos.
2do in Quæstione finita cui9 partes s[i]t sex, quæ tantum his continen[tur] sex partib9 ut Exordio propo[siti]one narra[ti]one, [con]firma[ti]one, confuta[ti]one et peroratione.
Детальніше »

22 червня 2016

Латинська мова і засвоєння європейських освітніх традицій вищою школою України в період XVII – XVIII ст.

0
Основні риси національної школи були сформовані у період XVІ – XVІІ cт. Вагомими чинником, що мав вплив на формування вітчизняної моделі вищої школи у зазначений часовий період, була Люблінська унія (1569 р.), одним із вагомих наслідків якої було звернення України до надбань Заходу, зокрема – у сфері освіти, результатом чого стала поява національної школи. Витоки «латинської науки» в Україні сягають кінця XIV – початку XV ст., починаючись від шкіл Галичини, згодом Києва, Луцька, Кременця та ін. міст. Українська культура завдячує католицьким школам тим, що вже наприкінці XV – початку XVІ ст. різко зростає кількість студентів-українців в університетах Праги, Кракова, Болоньї, Віттенберґа і.т. д. В умовах XVІІ - початку XVIII ст. розвиток української освіти відбувається в межах наукового схоластичного дискурсу, що утвердився у практиці західноєвропейської школи із ХІІ ст. Для оволодіння тривалими науково-освітніми здобутками, українська школа, будучи включеною у загальноєвропейський контекст, використовувала наявні методи і засоби, що були вироблені тривалою європейською традицією – латинську мову і схоластичний метод викладання. Саме латинська мова стає засобом ретрансляції здобутків європейської цивілізації на лінгвістичному, змістовному, комунікативному, інформативному рівнях, сприяючи інтеграції вітчизняної освіти у європейський культурний масив з одночасним формування власних освітніх моделей.

Детальніше »

20 червня 2016

Ротундус проти Оріховського: дискусія 1564/1566 р. про волю і неволю у Великому князівстві Литовському

0

Дискусія 1564/1566 рр. між Оріховським і Ротундусом стала непересічним явищем суспільно-політичної думки Корони Польської і Великого князівства Литовського. Вона гідно представляє складність об’єднавчого процесу, що завершився Люблінською унією 1569 р., а також креслить інтелектуальні обрії тогочасних еліт та урельєфнює значення специфічного «руського» досвіду для прийняття ними відповідних рішень. Та й зрештою, підняте цією дискусією питання – «рівноправний союз» чи «інкорпорація»? – взагалі у подальшій українській традиції стало чи не «вічним».

Детальніше »

17 червня 2016

Venisti, vidisti, vicisti, Mazeppa!

0


Ось як обігрує славетний вислів Юлія Цезаря: Veni, vidi, vici – «Прийшов, побачив, переміг», – київський гравер Іван Мигура у написі на своїй славетній грав’юрі «Мазепа в оточенні добрих справ» (1706 р.): «Відновлюючи Юлія звичай, ти прийшов до Києва, лавроносний гостю, ти побачив за кошти твої куполи зміцнені, ти переміг великих ворогів Батьківщини. Дадуть тобі тоді небожителі, троянцю, що ти бажаєш. Нехай же ти увійдеш у похвали церков почесно, патроне, побачиш ще й далі наступні перемоги жнива; Гекторе красномовний, ти переможеш Лева з роззявленою пащею».


Детальніше »

15 червня 2016

Чи є латиномовна література українською?

0


Доцільність віднесення до давньої української літератури письменників українсько-польської, польсько-української, українсько-білорусько-литовсько-польської (у різних вараціях) літературних спільнот, підкреслював ще І. Франко: «Чинимо се не з жадної національної амбіції, що ось-то у нас яке старе та багате письменство, а просто тому, що вважаємо історію літератури образом духовного розвою нації, який ніколи не підлягав і не підлягає якійсь одній формулі».
Детальніше »

13 червня 2016

Сторінки 318а-324 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Dispositio e[st] reru[m] in ventrarum artificiosa collocatio, maxime enim e[st] necessaria Oratori non secus ac Duci Exercit9 instructione [con]fuse et disordinate dicat e[st] autem dispositio duplex
1mo in Quæstione infinita, quæ p[otes]t sic ordinari sicut e[st] ordo locorum hoc e[st] s[i]t tales sensus q[ui] possunt versari iuxtalocos intrinsecos.
2do in Quæstione finita cui9 partes s[i]t sex, quæ tantum his continen[tur] sex partib9 ut Exordio propo[siti]one narra[ti]one, [con]firma[ti]one, confuta[ti]one et peroratione.
Детальніше »

10 червня 2016

Полемічна проза Петра Скарґи на захист Берестейської унії

0
Полемічно-літературний дискурс навколо питань унії, в основу якого покладено прозові та поетичні, польськомовні й українськомовні твори давніх авторів польського й українського походження, не був чітко обмежений датою Берестейської унії, а виник задовго до неї, інспірований творчим талантом видатного діяча тієї доби Петра Скарґи. Про це зазначено в працях вітчизняних і зарубіжних медієвістів (Іван Франко, Михайло Грушевський, Порфирій Яременко, Девід Фрік, Ришард Лужний, Ростислав Радишевський, Григорій Грабович та інші). Оскільки творчість Скарґи на тему берестейських подій і об’єднання Східної та Західної церков можна вважати стрижнем полемічних дискусій, то вона потребує детальнішого вивчення й надалі залишається для нас актуальною.

Детальніше »

08 червня 2016

Латинське письмо документів Галицько-Волинської держави першої половини XIV ст.

0

З огляду на об’єктивні і суб’єктивні обставини, джерела до української історії періоду середньовіччя, надто документальні представлені досить мозаїчно. Тому аби максимально реконструювати цілісну картину нам доводиться оперувати порівняннями, аналогіями, екстраполяціями; залучати супутні і пізніші джерела, часто відмінні за своїм жанром і суттю від тих, які ми намагаємося проаналізувати і подати необхідну інтерпретацію. Палеографу потрібно оперувати оригіналами, оригінальними копіями або факсиміле оригіналів для характеристики письма. Київська Русь не була настільки ангажована на захід як Галицько-Волинська держава (далі ГВД), тому слід латинських документів там практично відсутній.

Детальніше »

06 червня 2016

Архівна та рукописна україніка в Канаді

0
Поняття “архівна україніка” було запроваджено/повернуто до наукової історичної лексики на початку 1990-х рр. Цьому сприяла низка чинників. По-перше, ментальний чинник в умовах відновлення державної незалежності України орієнтував українське суспільство на незаангажоване осягнення історії, а відтак зумовлював необхідність розширення джерельної бази таких студій. По-друге, науковий чинник на тлі подолання штучних обмежень окремих напрямів археографічних, архівознавчих, джерелознавчих досліджень та активного формування інформаційного суспільства стимулював розроблення концепції створення інформаційної системи, яка б акумулювала інформацію про документи з історії України та українців, що зберігалися не лише в географічних межах нашої держави. По-третє, культурний чинник актуалізував потребу духовного відродження українства, яке тривалий час перебувало в шорах ідеологічних обмежень.

Детальніше »