19 вересня 2014

Ioannes Dąbrowski (Ян Домбровський). Hastiludium Philosophicum Hastis Illustrissimae Domus Zamoscianae

Науковий твір XVII ст. під назвою «Філософський поєдинок списами найяснішого Замойського дому священного й освяченого (...) 1678» дедикований Янові Замойському, сину львівського каштеляна Мартина Замойського (з 1677 р.). У назві сказано, що цей філософський поєдинок відбувся «за головування найвизначнішого й найученішого пана М. Франциска Казимира Грабовича, доктора філософії, логіки й метафізики ординарного публічного професора». Оскільки ім’я Грабовича надруковане великими літерами, саме воно першим впадає увічі. Однак улаштував цей філософський поєдинок Ян Домбровський – «після незалежного дворічного курсу логіки й метафізики в Замойській академії». На титульній сторінці та у підписі, що на другій сторінці присвяти Янові Замойському (до слова, синові Мартина Замойського мало бути не більше трьох років, оскільки його батько одружився 1675 р.), вказано посаду автора тексту, Яна Домбровського – аудитор філософії та права.

0 Детальніше »

17 вересня 2014

Чи справді "латина з моди вийшла нині"?

0
Задекларуємо відразу, що латиномовна українська література ХV–ХVІІІ ст. ще й сьогодні значною мірою не втратила своєї актуальності, а продовжує, як не дивно, виховувати в наших сучасних громадян не тільки естетичні смаки і вподобання, але й почуття патріотизму; вона переконує також, що Україна не є бідною родичкою сусідніх народів у сфері культури. Адже у віковічній історії двох сусідніх держав нерідко буває так, що протягом певного відтинку часу культура одного народу впливає на іншу, а згодом навпаки – починає домінувати ця інша і справляє вплив на сусідню. Візьмімо такі країни, як Україна, Росія і Польща. У ХІХ–ХХ ст. – маємо незаперечний вплив російської культури на українську. Але в ХVІІ–ХVІІІ ст. так само незаперечною була зворотня дія. Не дарма ж російський церковний діяч того часу Гедеон Вишневський писав". "Из Киевской академии, аки из оных Афин вся Россия мудрости почерпала".

Детальніше »

15 вересня 2014

Розвиток юснатуралістичної теорії українськими мислителями XVIII ст.

0
Випускники Києво-Могилянської академії, які стали провідними ідеологами українського Просвітництва, не лише збагатили українську духовну культуру перекладами праць видатних європейських мислителів, а й самі глибоко опрацьовували основи світської доктрини держави і права. При цьому вони активно використовували політико-правові ідеї як європейських, так і вітчизняних попередників, зокрема ідеї природного права та розмежування права й закону. В утвердженні притаманного Просвітництву раціонального підходу до політико-правових явищ вони широко застосували авторитет і досягнення античних авторів, світоглядні й методологічні установки досвідних наук, природничо-наукових досліджень свого часу.

Детальніше »

12 вересня 2014

Зображальні засоби літератури бароко (на матеріалі латиномовної спадщини)

0
Емблематичність стилістики епохи Бароко, прагнення вразити реципієнта втілювалася, зокрема, у пишному й барвистому декорі архітектури, одягу, книг. Незвичайно багатий і візуальний декор літературних творів бароко. Якщо й не брати до уваги власне фігурних віршів чи загадок, маємо цілий арсенал художніх засобів, які апелювали до візуального сприйняття реципієнта Бароко. Насамперед це усі види акровіршів, вірші з анафорами й епіфорами, хроностихи (кабалістичні вірші), а також емблематичні вірші, зокрема геральдичні. Часто фігурний вірш у виконанні умілого і талановитого автора поєднував одразу кілька цих засобів, створюючи унікальне нагромадження взаємопідсилюючих елементів.

Детальніше »

10 вересня 2014

Розенберґ Миколай. Трактат про походження татар. Ч. 2

0
Отож Гуни, одержавши перемогу над Ґотами й разом з тим над народами, якими ті правили, страх від свого імені повсюди поширюючи, десь років сімдесят в тих місцях залишавшись, виросли в велетенську й грізну потугу, покладаючись на яку, вони частими війнами турбували римські провінції, а найбільше з усіх паннонійські [землі], звідки звикли було уносити нерідко багату здобич. Їхнім багатством, а також розташуванням, від природи надійним і захищеним, спокусившись, цій [місцині] віддаючи перевагу перед краєм, де вони мешкали (оскільки саме він був пристановищем, спільним для всіх скитських народів), який через постійні напади Тавроскитів легко піддавався небезпекам, з цих причин спонукані взятими разом із собою окремими народами, про несхожість яких раніше згадувалося, з родинами і всім начинням на паннонійські [землі] знову переселилися.

Детальніше »

08 вересня 2014

Погляди Станіслава Оріховського на взаємини церкви і держави

0
Перш ніж говорити про бачення Оріховським суті взаємин між церквою і державою, треба насамперед визначитися в тому, про яку церкву йде мова - католицьку чи православну. Адже мислитель жив у Польщі, коли там були ще сильними, навіть паритетними позиції обох конфесій. Та й сам він виховувався у родині, де батько був католиком, а мати - православною попівною. Це відбилося на його менталітеті: він не раз публічно заявляв про переваги певних догматів православної віри. Але найбільше він застановлявся над проблемою взаємин католицької церкви і держави.

Детальніше »

06 вересня 2014

Ancient Literature: Breaking Down Stereotypes

0
The Neo-Latin part of an Old Ukrainian Literature was proscribed for ages. The book "Ancient Literature: Breaking Down Stereotypes" describes a lot of works, which were written by the authors from Ukrainian-Polish (later - Ukrainian-Russian) borderlands, such as Stanislaw Orikhowsky, Simon Simonides, Erasm Syxt, Bartholomey Zymorowycz, Hryhoriy Skoworoda and other. The are two aims in ukrainian edition of "Ancient Literature: Breaking Down Stereotypes": refute the opinion, that ancient literature is non interesting, and create the most general map of Ukrainian Neo-Latin studies. English edition has one more aim: open this part of Ukraine for the world. "Ancient Literature: Breaking Down Stereotypes" (English Ed.) will be available for buy in February 2015.

Детальніше »

05 вересня 2014

Становлення академічної філософії в Україні (на прикладі Києво-Могилянської Академії)

0
Академічне філософування в Україні пройшло досить складний шлях свого становлення та розвитку. За своїм віком українська «шкільна» філософія значно молодша від західноєвропейської. Філософських осередків на зразок античних вітчизняна культура не знала ніколи. Дещо аналогічне за формою до університетської філософії Заходу з’являється у нас пізніше на півтисячоліття. Причини такого стану є зрозумілими з огляду на ті культурно-історичні реалії, в яких відбувалося становлення філософської думки в Україні. Однак, як влучно помітив один із сучасних дослідників, «філософія - це доля, її не обирають як шкарпетки - під колір взуття». Подібне можна сказати й про академічну філософію в Україні.

Детальніше »

03 вересня 2014

Міграція з України із освітньою метою: історичний та сучасний досвід

0
Практики студентської мобільності в Європі, подорожі в Європі в інші міста та країни з навчальною та науковою метою є такими ж давніми, як історія університетської освіти в цілому. Україна, знаходячись в орбіті європейського освітнього простору, була включена в цей процес вже на його початку. Свого роду символом участі українців у науково-освітньому житті Європи є ім'я Юрія Дрогобича (Котермака) - астронома-астролога та медика, професора Ягеллонського (Краків) та Болонського університетів, ректора Болонського університету в 1481-1482 рр., чий трактат «Прогностична оцінка поточного 1883 року» став першою друкованою книгою українського автора в Європі.

Детальніше »

02 вересня 2014

Володимир Литвинов: "Популяризація цієї досі малодослідженої сторінки вітчизняної літератури все ще залишається актуальним завданням"

0
Сьогодні ситуація з дослідженням давньої української літератури кардинально змінюється на краще внаслідок відмови від народницьких, великодержавницьких та комуністичних ідеологем, під тиском яких до українських зараховувалися виключно пам’ятки, написані українською, лише православними авторами і тільки на територіях у межах радянських кордонів України. Особливо цінними виявляються ігноровані донедавна пам’ятки, написані наднаціональною латиною.

Детальніше »

01 вересня 2014

Сторінки 159а-164а (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Voces internæ mentis copulata[e], tibi plurale votoru[m] hodie proponunt verbum NN. nec mirum pluralitas sæpe et si grammaticalis perbelle concludendo singularem Te Ioanicium quia Eximium Eruditione Virum pullulantib9 cona[tur] venerari animis. Excitat Casuales causalesq; ac strepentes Exiguo ingeniorum Zelo plausus. Ac proinde, qui alium sa[e]pe transeunt casus, illi un tuo scientia[e] pectore fortunatiſsime martyrium adinveniunt habitandi modum, omnis etenim Tibi perdevia intra biennium currenti iuga, non sine effundendo cruoris sudore Apollinaria augmenta[tur] Laureâ.

Детальніше »

30 серпня 2014

Круглий стіл «Сучасна історія української літератури: здобутки традиції та виклики інновацій»

0
Цього року кафедра історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відзначає 15-річчя від дня заснування. З цієї нагоди кафедра ініціювала проведення круглого столу «Сучасна історія української літератури: здобутки традиції та виклики інновацій» 24 вересня з 11.00 до 16.00 за адресою: бульв. Тараса Шевченка, 14, ауд. 63. За матеріалами заходу буде видано спеціальний ювілейний збірник «Шевченкознавчі студії» (акредитований ДАК України). Програмою передбачається серія презентаційних робіт викладачів, аспірантів і співробітників кафедри.

Детальніше »

29 серпня 2014

Західноєвропейська книга у Львові в XVI-XVII ст. (до постановки питання)

0
Треба підкреслити, що місцеві книгарі, палітурники і роздрібні торговці, які отримували літературу від своїх колег, що торгували гуртом (переважно краківських, а пізніше, від середини XVII ст., ґданських), продавали і букіністичну книгу. У другій половині XVII ст. у деяких книгарнях Львова вона становила навіть до 20 % книжкового асортименту (решта була переважно продуктом польських друкарень). Цей факт свідчить про утруднений доступ читачів до західної книги. Місцеві поціновувачі книг старалися поповнювати свої колекції, купуючи іноді навіть значну частину якоїсь збірки. Так, можливо, вчинив львівський райця і лікар Валер’ян Алембек, до якого перейшла чимала частина колекції його колеги Мартина Коженьовського.

Детальніше »

27 серпня 2014

Заповіт сандомирського воєводи Яна Тарла (1750 p.)

0
Магнатські заповіти (тестаменти) являють собою цінне джерело для дослідження багатьох аспектів соціальної, економічної й політичної історії Речі Посполитої. Ці акти в повній мірі репрезентують представника вищих прошарків тогочасного соціуму в усіх його особистісних проявах: інтелектуальний рівень людини, її освіченість, риси характеру, ставлення до батьківщини, рицарського і громадянського обов’язку, віровизнання тощо. Окремі заповіти містять чимало автобіографічних відомостей, що дозволяє реконструювати життєвий шлях знатної особи. Зрештою річпосполитський магнат, займаючи в державі високі уряди, спрямовуючи її політику та вважаючи себе її достойним громадянином, при укладенні заповіту виходив із свого статусу й освіченості і, природно, міг висловити такі думки та розпорядження, на які пересічний шляхтич з очевидних причин спромогтися не міг. На це, безумовно, впливав майновий стан та високий соціальний статус, який додавав заповідачеві впевненості у висловленні нерідко незгідних із шляхетським звичаєвим правом диспозицій.

Детальніше »

25 серпня 2014

Antoni Mierzynski. De Vita Moribus Scriptisque Latinis Sebastiani Fabiani Acerni. P. V

0
Starovolscium, qui poetam anno MDCVIII, aetatis vero LVII mortuum esse memoriae prodidit, sequenti facile occurrit, Acernum esse anno MDLI natum1; neque vero ad hoc usque tempus, quisquis est vitae ejus auctor, aliam secutus est sententiam. Nomen poetae fuisse Sebastiano Fabiano Klonowicz, quum ab aliis tum ab ipso accepimus, quod e more, voce "Klon" idem atque "Acer" significante, in Acernum mutare placuit2. Utroque usus est poeta, praenomine Fabiani saepe omisso.

Детальніше »