27 травня 2016

Огляд документації "татарського відділу" фонду "Архів коронний у Варшаві" АГАД

Маловивченість історії Кримського ханства багато в чому пояснюється браком достатньої кількості джерел, деформованістю джерельної бази, її значними втратами. Насамперед, найцінніше зібрання з історії Криму – архів Кримського ханства згорів під час штурму Бахчисараю російськими військами Мініха у 1736 р. Через це у самому Криму нині майже немає писемних джерел кримськотатарського походження XV–XVIII ст. Та й загалом дуже мало їх в архівосховищах сучасної України, оскільки ще у 1708 р. під час взяття гетьманської столиці Батурина був спалений і архів Гетьманщини, у якому, без сумніву, були матеріали щодо зносин з Кримським ханством. Таким чином, на сьогодні найціннішими зібраннями джерел з історії Кримського ханства диспонують лише архівосховища Стамбула, Москви і Варшави. Зокрема, у Москві найцінніша їх частина сконцентрована у “татарських справах” колишнього Посольського приказу (нині – ф. 123 “Сношения России с Крымским ханством” Російського державного архіву давніх актів у Москві. Аналогічного характеру джерела зберігаються у Варшаві, у “татарському відділі” ф. “Архів коронний у Варшаві” (далі – АКВ) Архіву Головного Актів Давніх у Варшаві (далі – АГАД). Останні і є предметом нашого дослідження.

0 Детальніше »

25 травня 2016

Ruś, Ukraina, Ruthenia, Wielkie Księstwo Litewskie, Rzeczpospolita, Moskwa, Rosja, Europa środkowo-wschodnia: o wielowarstwowości i polifunkcjonalizmie kulturowym

0


Różnorodność istniejących definicji odzwierciedla różnorodność sytuacji kulturalnych, politycznych, wyznaniowych i etnicznych, które leżały u podstaw ewolucji kultury ludów i ziem stanowiących dzisiaj narody i państwa leżące w granicach tzw. Europy środkowowschodniej, do której przynajmniej częściowo przynależy także Ukraina. Rozmaitość nazw odzwierciedla również wątpliwości i (w pewnych wypadkach) zażenowanie uczonych i działaczy narodowych, którzy podejmowali próby określenia najważniejszych cech ziem ruskich i zamieszkujących je narodów, ich historii i kultury. W moim szkicu pragnę zająć się tylko niektórymi z elementów owej rzeczywistości historyczno-kulturalnej, która w ciągu wieków doprowadziła do powstania dzisiejszej Ukrainy, i które stały się przedmiotem ożywionej debaty

Детальніше »

23 травня 2016

Рецензія на монографію Ольги Циганок "Фунеральне письменство в українських поетиках та риториках XVII—XVIII ст.: теорія та взірці"

0


Фахове дослідження давньої літератури — справа трудомістка і вимагає високої кваліфікації. Очевидно, тому за системне вивчення української літературної старовини беруться одиниці. Йдеться про величезний масив пам’яток від найдавніших часів до кінця XVIII ст., писаних церковнослов’янською, давньоукраїнською, латинською, польською та російською мовами. Тексти, з одного боку, треба вивчати комплексно, бо тогочасні освічені українці були як мінімум “людьми трьох мов”. Відповідно, серйозний дослідник приречений на полілінґвізм. Не існувало в давній Україні окремо літератури якоюсь однією мовою, вибір мови написання твору визначався багатьма чинниками. З другого боку, вченим треба фокусуватися, потрібні наукові школи, які концентруються тільки на літературі Київської держави або, наприклад, тільки на добі Бароко.

Детальніше »

20 травня 2016

Про українську теорію похоронної промови XVII ст.

0



«Orationes funebres» (похоронні промови) були поширеним жанровим різновидом українського письменства XVII ст. Особливості їхнього творення студенти вивчали у курсі риторики. Завданням цієї публікації є реконструкція теорії похоронної промови на основі аналізу висловлювань про неї та взірців, які подаються у риториках Києво-Могилянської академії XVII ст. До уваги бралися також деякі курси невстановленого походження, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі — ІР НБУВ), датовані дослідниками XVII століттям і віднесені, почасти умовно, до українських.

Детальніше »

18 травня 2016

Релігійні традиції дому князів Острозьких та їхня трансформація в умовах реалій ранньомодерного часу

0
Документальних джерел, що дають змогу простежити діяльність князівської родини Острозьких, збереглося не багато. Переважно вони стосуються пізніших часів - ХVІ та ХVІІ століть. Дискутованим лишається питання щодо походження цього аристократичного роду [1], [2]. За часів князя В.-К. Острозького й після його смерті спостерігалося намагання утвердити думку, що цей рід веде свій початок від давньокиївських князів, зокрема, Володимира Великого. Така думка, наприклад, простежується в панегіричній поемі придворного поета В.-К. Острозького Симона Пекаліда «Про Острозьку війну...» (1600). У цьому творі навіть вміщена своєрідна міфопоетична генеалогія даного роду, де акцент робиться на тому, що одним із найславніших предків Острозьких був князь Данило Галицький [3]. Так само Захарія Копистенський, який, імовірно, здобував освіту в Острозькій академії, в апології «Про пресвітлого та преславного Василія, князя Острозького, воєводу Київського», що ввійшла до його полемічного твору «Палінодія», проводить думку, що цей рід веде свій початок від Володимира Святославовича і Данила Романовича [4], [5]. Навіть конфесійні противники В.-К. Острозького, наприклад І. Потій, теж вважали, що його далеким «першопредком» був київський князь Володимир [6], [7].

Детальніше »

16 травня 2016

Приватна бібліотека в українській культурі (ХІ-XVIII ст.)

0
Приватні бібліотеки - значима складова української культури. З’явившись раніше, ніж публічні бібліотеки, вони стали основою їх формування. Вивчаючи приватні книжкові зібрання, можна отримати унікальні відомості про менталітет народу, відчути дух епохи, зрозуміти суспільні настрої певного історичного періоду. У сучасному суспільстві відбувається кардинальна зміна ціннісних потреб людини в спілкуванні з книгою. Тому книжкова культура в цілому і приватні бібліотеки зокрема, вимагають ґрунтовного вивчення. Приватні книжкові колекції - пам’ятки культури, що відображають особистість власників, їх знання, смаки, духовні і практичні потреби, характер роботи з книгою, шляхи її придбання та використання і, нарешті, потреби дарувати, заповідати або передавати.

Детальніше »

13 травня 2016

Кілька слів про академічну мобільність у XVII ст.

0
Ще кілька слів про академічну мобільність у XVII ст.: у західноєвропейських навчальних закладах здобували освіту: Мелетій Смотрицький - у Віленській єзуїтській колегії, Вроцлавському, Лейпцізькому, Нюрнберзькому та Віттенберзькому університетах; Касіян Сакович - у Замойській та Краківській академіях; Стефан Яворський - в єзуїтських школах Львова, Познані, Любліна, Вільна; Теофан Прокопович - у Римській єзуїтській колегії та ін. Повернувшись додому, всі вони стали викладачами Києво-Могилянського колегіуму.
Детальніше »

11 травня 2016

Пан або пропав

0

У німецькій, англійській, французькій, іспанській, чеській, польській мовах усталилися офіційні звертання гер, містер, месьє, дон, пан. А ось в Україні з офіційною формою якось не склалося. Власне, їх побутує стільки, що не лише чужинцеві, а й нам самим годі визначитися, котру коли вживати.

Детальніше »

09 травня 2016

Сторінки 296-306 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Dispositio e[st] reru[m] in ventrarum artificiosa collocatio, maxime enim e[st] necessaria Oratori non secus ac Duci Exercit9 instructione [con]fuse et disordinate dicat e[st] autem dispositio duplex
1mo in Quæstione infinita, quæ p[otes]t sic ordinari sicut e[st] ordo locorum hoc e[st] s[i]t tales sensus q[ui] possunt versari iuxtalocos intrinsecos.
2do in Quæstione finita cui9 partes s[i]t sex, quæ tantum his continen[tur] sex partib9 ut Exordio propo[siti]one narra[ti]one, [con]firma[ti]one, confuta[ti]one et peroratione.
Детальніше »

06 травня 2016

Сторінки 286-296 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Quare S. Catharina abijt ad Eremita[m] {1} Præclara ventis infidelit[a]tis fax agitata cum privare[tur] igne ad Flam[m]antem divino zelo eremitam ut accenda[tur] tendit. {2} Abijt Catharina in campos cælestem quæsitura florem. {3} Semen Dei æternum verbum conseminare vadit. {4} Ad fontem gratiarum plenum Eremitam tendit Virginit[a]tis vigorem ad resarciendum atq; florem. {5} Nefandis onerata delictis columba alleviare tendit. {6} Condensata Paganismo crimine nemora lustrat ut illustre[tur]. {7} Aurea æterna[e] vita[e] volens nectere fila ad faciendam ab Eremita rotam currit. {8} Quærit ſagaci rimando palpebra locum supplicij. {9} Quod vagaba[tur] umbri fares supra sylvas augusta su[prae]mi Iovis ales Deus currit ad captivandum. {10} De [pro]fundit[a]te Eremi ut clari9 ecclypsatu[m] dum passibile[m] iustitia[e] solem ad contem plandum[!]. {11} Sagax atq; curiosa Catharinaad Dulces Ca[e]lestis alitis[!] audiendas voces, in sub urbium currit. {12} Electura ac dilectura victoriosam sibi rotam intra sylvas tendit.
Детальніше »

04 травня 2016

Сторінки 281-286 (Arbor Tulliana Iasinsciano)

0
Decuit intra dolorum maria Lactantem mariam infinita gaudiorum compellare alveo. 2. Suprem9 Triadis Legat9 immaculatam eidem conscribere stationem ternis conatur siteris. 3. Principium lacrymaru[m] Eva[m] in gaudioru[m] Gabriel transmutando Ave æterna symbolisat Solatia 4 obbrevi ruiturum mundum ma[e]otissimam Virginem Divino sola[tur] ave. 5. Ancillam veram D[omi]nus Dominantium per regium, Ave Reginam demonstrat. 6. necessario ductum na[tur]a[e] sequendo Aurora in ave solem Triadis dum iustitia[e] trahit. 7. Aeternum arcanum Triadis ternas per Literas ab Angelo manifestatur. 8. Suprem9 cælestis a[e]rarij thesaurari9 Virgineum sigillum per ave imprimit cordi. 9. Infinita solus De9 ad finitam Virginis salutem ave et salve proclamat. 10. Non de Arca Noe sed de triclinio Triadis ales columba gabriel ramum Oliva[e] infa[e]dera iungenda Aveconfert Maria[e] 11. Fortitudo Dei Adamantinea spirit9 S. virtute dum ave corroborando triumphaturam semper designat. 12. Abyss9 gratiarum Maria ca[e]lesti Favenio per Ave concitata gemmam Deum eijcit mundo. 13. Inspiratione Angelica dum Ave inflammando Pharos Mariam ut onerariam ac errabundam Mundi navem dirigat adportum

Детальніше »