![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi1M3O8SdGTLK7CRMxKX7K9RRD8XmKgehkNx4yddu6QjRt5wFUImDMKL6iYwCsflLoDSVXt0IVfVLg_QGzNSMya13ivYUnkQjJp1UqoRKqrABnhqclR2PocaD6Lpz8CqffgiXYMsCSa3vg/s320/117.png)
Сьогодні в циклі адвентових історій про середньовічні рукописи ми розповімо про текст, спрямований на оздоровлення не душі, а тіла: грецькомовний манускрипт трактату Діоскорида «Про лікарські речовини», виготовлений у VII столітті.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhmAnZK4syXwsq8uym5_5ETUB1Ck7qq2wFkS1A_mVZn32OmKi6ECfMgS0RfLML3TwqppXPxyPKPHMDXk8OuapdZK1dQ8ywtjQHeS8Nb3pGTiv3YdJi5YgHJ0Gj9R9bsgfjyjG1GRcDfOvQ/s640/45.jpg)
Грек за походження, Діоскорид був римським лікарем у І столітті після Христа, за часів імператора Нерона. П'ятитомний трактат «Про лікарські речовини» вважають найважливішим медичним і фармацевтичним посібником давніх Греції й Риму. У середньовіччі його часто копіювали як в Європі, так і в арабському світі.
Загалом «Про лікарські речовини» містить описи природних препаратів, які можна виготовити з тварин, рослин і мінералів. Однак неапольська версія обмежується лише травником, на 172 ілюстрованих аркушах якого описані всі лікарські рослини, знані на той час. Кожна сторінка містить детальне натуралістичне зображення рослини (а частіше кількох) і коментар, де вказані її характеристики, ареал і способи застосування.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiN9weWDOAP01X2nAzzs4FJm9L8DeNDyU8mSEQLApEcpP796QaJIxhsShp2vZ3CrNDpkp89vOtk7kIHcVd4FYvPkGnYcIYx3A8PKaP0Kk0GxKQRNPvVSkCsHkor1Q7mB0-hK-LBKHr_I1A/s640/116.png)
Цей манускрипт, виготовлений, імовірно, на півдні Італії, який у VII столітті перебував під владою Візантії, – це підставове джерело для дослідження греко-римської медичної культури та її адаптації у візантійській традиції. За ним можна відстежити деякі інтелектуальні особливості того часу: наприклад, дидактичну форму коментарів, які більше нагадують посібник із застосування, ніж наукову працю.
На відміну від оригінального трактату, в неапольському манускрипті рослини розташовані в алфавітному порядку, що, мабуть, полегшувало користування книжкою. Описи рослин подані під малюнками у дві чи три колонки – так, імовірно, виглядали вони і в первісній версії сувою. Нотатки на полях показують, що у XIV–XV століттях манускриптом послуговувалися в медичній школі в Салерно. Зараз він зберігається в бібліотеці Неаполя, від якої й отримав назву.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZzxrvpMTUxU3XpZLYbMtNlc1N8svlU5N25VAU2Vo56cxJW8S8cah594xRhJsMpbSL_IwaIRgjmMPA7G0QuZtH8tuE5hMTXYJlix88zY_D4ZKNbPn9kCHiJnEHVPfC85mJQhALFYjYK6s/s640/31.jpg)
Джерело ілюстрацій – Світова електронна бібліотека.
https://www.wdl.org/en/item/10690/