Етикетна латиномовна поезія в українській літературі XVI-XVIII ст.

Значення латинської мови для розвитку наукової та художньої думки народів Європи важко переоцінити, оскільки протягом багатьох століть латина функціонувала як єдина мова, забезпечена письмовою формою. І сьогодні вона зостається ключем до розкриття суті багатьох культурних явищ. Однак феномен латиномовності культури у різні часи сприймався неоднозначно. Майже до середини ХХ ст. у європейському літературознавстві панував погляд на латину як на гальмівний чинник у розвитку національних літератур.

Людмила Шевченко-Савчинська.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук


Зміст 


Розділ 1. Історико-культурні обставини XVI–XVIII ст. як чинник впливу на перебіг літературного процесу в Україні 
1.1. Cтан вивчення проблеми в контексті історії світової літератури
1.2. Зона пограниччя культур
1.3. Латиномовний період у розвитку української літератури
1.4. Творці та об’єкти етикетного віршування
1.5. Висновки

Розділ 2. Етикетна поезія та жанрова система української літератури XVI–XVIII ст. 
2.1. Місце етикетної поезії у системі жанрів давньої української літератури
2.2. Внутрішній жанровий поділ етикетної латиномовної поезії
2.3. Стильовий феномен етикетної поезії
2.4. Висновки

Розділ 3. Образно-тематичний ареал української латиномовної поезії XVI–XVIII ст. 
3.1. Художні особливості творення. Тематика та сюжет
3.2. Мистецькі засоби і риторичні прийоми образотворення: давнє і сучасне
3.3. Динаміка образів як вираження зміни ціннісної системи координат
3.4. Висновки

Висновки
Список використаних джерел