Василь Погорецький
Розбудова незалежної Української держави ставить одним із нагальних завдань вивчення національно-політичної спадщини нашого народу, життєвого і творчого шляху визначних діячів, які були організаторами й безпосередніми учасниками творення вітчизняної науки й культури, діяльність яких з політичних міркувань у роки панування тоталітарної системи на теренах України замовчувалася або фальшувалася, а подекуди взагалі була вилучена із наукового та суспільно-політичного обігу.
Читайте також: Лук та рушниця в лицарській символіці українського козацтва: до питання про східно-західні впливи на Україні в XVI—XVII ст.
До такого кола діячів належить Київський митрополит Петро Могила, який в першій половині XVII ст. своєю самовідданою працею розбудив усю Україну із інтелектуального сну, а Київ перетворив на центр європейської освіченості і християнської культури [3, с. 7475]. Його богослов’я піднесло українську столицю на найвищий рівень теологічних центрів християнського світу [4, с. 90]. Нечисленні науковці шукали пояснення цьому могилянському феномену і так поступово нагромаджувався потенціал вивчення історії життя і діяльності цієї непересічної особистості, що присвятила себе служінню поневоленому народові, ім’я якого символізує відродження української нації. Багатогранна постать П. Могили, як людини, котра позначала своїм ім’ям цілу добу в українській історії, дала першу вищу школу в Україні, систематизоване богослів’я, релігійне і політичне примирення, привертала й привертає увагу багатьох істориків, як вітчизняних так і зарубіжних, які шукали й шукають пояснення непримиренної релігійної і політичної ворожнечі, що переросла у війну поляків з козаками [5, с. 37]. На що звертає особливу увагу Літопис канцеляриста війська Запорозького Самійла Величка. Усе залежало від мети й доступності джерел, актуальності і новизни підходів дослідників.
Петро Могила у першу чергу був визначним діячем у релігійній царині, але ґрунтовні гуманітарно-духовні знання, багатоаспектна громадсько-культурна й організаційна робота дали йому можливість стати знаним українським діячем своєї доби. Україна, а з нею все громадянство в ній виховане, жило спадщиною Могили, його духом “на славу і заступленіє правовірним, на посрамленіє нечистивим і оступником православния віри, на безконечноє мученіє їх” [6, 225], - як стверджує Острозький літописець.
Час, у якому жив і працював П. Могила, був часом переломного історичного повороту в долі українського народу, зв’ язаного з національно-культурницьким рухом і підготовкою духовних підвалин для соціальних та освітньо-просвітницьких реформ. В Україні, на думку автора, відбувалася зміна узвичаєного ритму духовного буття, що зовні виявлялося у оновленні національної школи та Церкви, поступі друкарської справи, появі нових форм мистецтва і способів мислення. Все це вело до перетворення церковного життя на об’єкт суспільно-політичної ваги, підштовхувало традиційну та уніатську конфесії до реформування. В той же час, як свідчить Літопис Самовидця [7], давалася взнаки відсутність релігійної і національної єдності, через що суспільство зазнавало нестерпних утисків і кривди.
Перші відомості про Петра Могилу і тогочасну релігійно-політичну ситуацію знаходимо у його чисельних творах [8-26]. Особливо в останній своїй праці, “Духовному заповіті”, митрополит Петро стверджує кредо свого віровизнання, робить підсумок своєї творчості та дає архіпастирські настанови для всієї православної пастви і Київської колегії, заповідаючи їм весь свій маєток.
Значно ширша джерельна база і конкретніший фактичний матеріал зібрані у працях сучасників П. Могили, відомих релігійних діячів XVII ст., які подали перші біографічні та історіографічні дані про нього. Серед них на чільному місці знаходиться сполонізований православний шляхтич Яким Єрлич [27], та вихованці Київської колегії, церковні письменники Іоаникій Галятовський [28] і Лазар Баранович [29-31]. Матеріали, які вони представили, висвітлювали в основному історію міжконфесійної боротьби та активну роль в ній Петра Могили в обороні православ’я. Авторів цікавив здебільшого показ безпосередньої участі П. Могили у справах Церкви, при цьому, якщо Яким Єрлич особливо намагався розкрити його жорстокість, то Іоаникій Галятовський і Лазар Баранович виступили в обороні правочинності Київського митрополита Петра Могили.
Водночас західні бібліографи представляли П. Могилу, як палкого прихильника Католицької Церкви. Зокрема уніатський єпископ Яків Суша намагався доказати у своїй праці [32], що Київський митрополит Петро Могила перед смертю висповідався перед латинським священиком. В ті часи це означало приєднання Могили до Католицької Церкви. Хоч таке сміливе і майже неможливе свідчення Я. Суші нічим не було підтверджено, більшість католицьких дослідників сприймали його як незаперечний аргумент. Серед них визначається своїм твором єзуїт Теофіл Рутка [33] і особливо бенедиктинець А. Гепен, який у своїй праці [34] йде ще дальше, стверджуючи про докори сумління, які нібито мав П. Могила і “часто кликав латинських священиків щоб висповідатися” [34 с. 381].
Ці необґрунтовані твердження католицьких письменників спростовує сам митрополит Петро Могила у своєму останньому і предсмертному творі: “По-перше, в святій Вірі, в котрій народився, виховався і з волі й ласки Божої достоїнство митрополитанське недостойний на собі маю, в ній же хочу, вік свій закінчивши, стати перед Маєстат Господа мого. По-друге, коли тільки позволив мені Господь Бог з ласки своєї святої і з ласки його Королівської Милости Пана мого Милостивого бути пастирем у столиці Митрополії Київської, а перед тим іще Святої Лаври Печерської Архимандритом, у той час бачачи занепад у народі Руськім побожної релігійности не від чого іншого, як від того, що жодної освіти й наук не одержував, тому приречення моє зложив перед Господом Богом моїм...” [26, с. 291].
Французькі дослідники А. Мальві та М. Віллер у своїй праці [35] доречно акцентують посилену увагу на західноєвропейському методі “Православного ісповідання віри” П. Могили, в якому толерантно і фахово висвітлюються суперечливі питання про чистилище, Непорочне зачаття та ін. У підсумку вони підкреслюють вагомий вклад митрополита Петра у розвиток східного догматичного богослів’я на Україні. Їхнє дослідження про Петра Могилу по сьогодні являється одним з кращих серед не чисельних наукових праць могилянської тематики.
Українські дослідники життя і діяльності П. Могили внесли свій посильний слід у розкритті його творчого феномену. Серед них своєю неординарністю виділяється Б. Курилас [36], який аналізуючи творчість Київського митрополита, порівнює його вагомі заслуги перед Церквою і Україною з Львівським митрополитом Андрієм Шептицьким. В їхніх чисельних працях виразно проглядаються новаторські ідеї єдності всіх церковних деномінацій на Україні.
Засновник УАПЦ і національного відродження України в період від 1917 по 1938 роки митрополит Василь Липківський присвячує П. Могилі свою історичну промову “Спогад митрополита Петра Могили” [37], в якій наголошує, що “в особі митрополита Петра Могили Українська Церква має великого Отця і Учителя всієї православної церкви і великого свого керівника і визвольника, що підніс Українську Православну Церкву від тяжкого занепаду і зневаги на високий ступінь життя і освіти, до якого вона не досягала ні до нього, ні після нього” [37,4]. В. Липківський завершує своє працю актуальною тезою: “Приклад Петра Могили навчає нас далі - непохитно стоючи на ґрунті православної віри сміливо користуватись для життя й піднесення всіма кращими здобутками людства, навіть своїх ворогів, щоб їхньою зброєю їх же перемагати” [37, 7].
Читайте також: Русь\Україна\Росія\Московія\Рутенія\Роксоланія: "історія - це політика, звернена у минуле"?
Один з найкращих знавців історії Української Православної Церкви митрополит Іларіон (Іван Огнієнко) дає високу оцінку діяльності П. Могили у багатьох своїх творах. Зокрема у своїй праці “Українська церква за час Руїни: 1657-1687” [38], Іван Огнієнко наголошує на тому, що Петро Могила не тільки дбав про церковні мури, але і вміло піклувався про чистоту православної віри. Він зокрема пише: “Другу релігійну революцію проти уніатів у Києві й на Київщині зробив славний митрополит Петро Могила . людина сильно багата та освічена . мав у Польщі великі впливи, які й почав використовувати в обороні православ’ я проти унії” [38, с. 197].
А в історично-релігійній монографії “Дохристиянські вірування українського народу” [39], митрополит Іларіон зазначає: “Требник Київського Митрополита Петра Могили 1646-го року, що сильно наблизився до потреб народу та до його стародавніх вірувань, відіграв у цьому велику ролю й поглибив Християнізацію нашого народу” [39, с. 334].
Значне місце в історіографії історії життя і діяльності Петра Могили належить російським дослідникам. Серед них потрібно відзначити професора Київського університету та Київської духовної академії С.Т. Голуб’єва. Його дослідження життєвого шляху і плідної творчості Київського митрополита Петра Могили [40-42] побудовані в основному на архівних матеріалах. Це дозволило історику по-новому висвітлити багатогранну діяльність П. Могили і глибше розкрити його вагомий вплив на усю могилянську епоху. Уже в передмові до своєї основної, але не закінченої монументальної монографії “Петр Могила и его сподвижники”, С. Голуб’єв писав: “Привернення і зміцнення багатьох, порушених введенням унії, прав західноруської церкви, заснування в Києві вищої школи, відновлення з руїн старовинних київських храмів, вікових пам’яток народних святинь, виправлення богослужбових книг, приведення до порядку церковної обрядовості, видання славетного “Требника”, опрацювання не менш славнозвісного катехизиса, - всі ці і багато інших визначних подій в історії західноруської церкви або цілком, або переважно належать Могилянскій добі, роблячи ім’ я Петра Могили завжди пам’ятним для всякого, хто розуміє важливість і значення віри й освіти в розвитку й охороні народного життя” [43, с. VI]. Слід також відзначити, що позитивні погляди С. Голуб’єва на суспільно-релігійну діяльність Могили, лягли в основу багатьох правдивих уявлень про Митрополита.
Певною мірою причетний до вивчення могилянської епохи професор Н.Д. Тальберг. Як підсумок своєї великої монографії [44], він відводить митрополиту Петру Могилі ключову позицію, називаючи його “захисником православ’я” [44, с. 505], який “надав Церкві великі послуги” [44, с. 506].
Особливе місце в історіографії досліджень діяльності Київського митрополита Петра займає фундаментальна праця засновника і професора Свято-Сергієвського православного богословського інституту в Парижі А.В. Карташева в 2-х томах [45]. В своїй монографії він підкреслює винятковість особи П. Могили, що в повній мірі зреалізував себе для ревного служіння православній вірі. Церковний історик пише: “Вступ Петра Могили на ієрархічну дорогу проходив в атмосфері пошуків православною руською аристократією шляхів до ослаблення напруженості релігійної війни і до досягнення легалізації все ще не визнаної православної ієрархії. Фігура лояльного для Польщі аристократа і навіть неруського по крові Петра Могили полегшувала можливість компромісної угоди православної шляхти з урядом” [45, с. 350].
Більшість названих авторів наголошують на релігійній діяльності Київського митрополита Петра Могили, підкреслюючи його негативне ставлення до унії і католицизму та вихваляють його боротьбу за чистоту православ’я. Проте ряд церковних вчителів та науковців дотримуються протилежної думки. Зокрема відомий богослов Олександр Шмеман в своїй праці [46] пише про П. Могилу, що “це був переконаний західник, західник по уподобаннях і звичках” [36, с. 353]. А доктор богословський наук Ілля Попов у своїй фундаментальній роботі [47] акцентує увагу на латинських аспектах у творчості П. Могили. Він підкреслює: “Окремі римські догмати - наприклад, вчення про папський примат - відкидаються, але загальний стиль залишається римським” [47, с. 299].
Свій вагомий внесок у дослідження могилознавства зробила українська історіографія [4850], яка дуже позитивно оцінює діяльність митрополита Петра Могили. Об’ єктом українських істориків і науковців було вивчення його всестороннього служіння українському народові.
До окремих питань у творчості П. Могили звертались церковні історики І. Нагаєвський [51], А. Великий [52], І. Хома [53]. Особливу увагу привертають дослідження A. Жуковського [54] та Р. Василіва [55] в яких розглядається найактуальніше питання і в сьогоденні - це тема екуменізму.
У цілому, варто підсумувати, що для більшості дослідників життєвого і творчого шляху Петра Могили, праці яких вийшли в другій половині XIX - на початку XX ст., характерні відсутністю критичного аналізу матеріалу. Більшість авторів не зуміла уникнути впливу церковної ідеології, зводячи роль Митрополита лише до осередку освіти і реформи в середині Православної Церкви. Не варто також забувати, що низка явищ суспільно-політичного характеру XVII ст., які відбувалися під гаслами релігійної боротьби, в основі мали змагання за соціальне і національне визволення поневоленої духовно і політично багатостраждальної України. “В “Правильнику” ... для учнів Могилянської академії значиться, що майбутні члени правлячої, світської й духовної касти України мають . мати шляхетну, мужню й відважну вдачу. Інакше не принесуть вони “ніякої користі ні церкві, ні отчизні” [56, с. 321].
Зазначимо, що наукові дослідження церковного життя і державності на Україні видатними діячами свого часу, також містили певні матеріали про діяльність Київського митрополита Петра Могили [57-65]. Це цілком природно, адже дослідуючи будь-яку галузь суспільного життя України XVII ст., не можна обійти увагою відродження Української Православної Церкви і процвітання Києво-Могилянської колегії.
Серед наукових статей звернемо увагу на публікацію Л. Алексієвець в “Наукових записках Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка” за 2008 рік про роль Петра Могили в духовній історії України [66];
B. Ореховського в цьому ж науковому збірнику за 2007 рік про роль П. Могили у реформуванні Православної Церкви [67]; Ю. Кочубея в науково-релігійному часописі “Патріярхат за єдність Церкви й народу” за 1997 рік про життєвий і творчий шлях митрополита Петра Могили [68]. Привертають увагу статті З. Хижняк [69], Н. Верещагіної [70], В. Нічик [71], Ю. Мицика [72], О. Сарапіна [73], В. Великого [74], А. Великого [75].
В контексті питання, яке ми розглядаємо, привертають особливу увагу статті про Київського митрополита Петра Могилу і тогочасну релігійно-політичну ситуацію [76-80], в яких йому дається дуже високе визнання духовного вождя України XVII-го ст. Різні автори, опираючись на маловідомі факти, наголошують на актуальності рішучого могилянського духу для українських духовних і державних керманичів XX! століття.
Історія Православної Церкви в Україні і зокрема митрополита Петра Могили продовжували цікавити і зарубіжних дослідників, їх поодинокі праці [81-87] попри загальні характеристики особи П. Могили, висвітлюють соціальну структуру розвитку українського суспільства та його культурну діяльність. Їх дослідження мають також велике значення і в питанні позитивної характеристики функціонування Києво-Могилянської колегії.
Читайте також: Функції та повноваження міських рад у містах України за Магдебурзьким правом
Першим вітчизняним узагальнюючим дослідженням з історії Києво-Могилянської Академії і її засновника Петра Могили стала монографія Зої Хижняк [88]. Праця, що витримала багаторазове видання - 1970, 1981 (до 1500-річчя Києва), 1988 (у перекладі російською мовою), 2003 (у співавторстві з В. К. Маньківським), 2005 рр. (коротке видання) [88-92], побудована на основі архівних матеріалів та досліджень уже згаданих авторів. У праці З. Хижняк зосередила увагу на питаннях виникнення і становлення Академії, її внеску в зміцнення зв’язків України з сусідніми слов’янськими країнами. Значне місце в своїй монографії Зоя Хижняк приділяє видатному церковному, освітньому і політичному діячеві, засновнику і фундатору КМА митрополиту Київському, Галицькому і всієї Руси Петру Могилі.
У радянські часи історіографія могилознавства поповнилася історичними розвідками, публікаціями, літературно-історичними творами. В 1972 році у видавництві “Радянський письменник” виходить історичний роман Констянтина Басенка [93], в якому автор робить спробу висвітлити маловідомі історичні процеси початку XVII-го ст., що передували визвольній боротьбі українського народу 1648 р. Центральною і об’єднуючою фігурою повсталого народу постає Петро Могила.
Одним з перших творів радянської доби, що позитивно оцінив роль Православної Церкви в духовній історії України, був роман-хроніка Георгія Книша [94], що вийшов у львівському видавництві “Каменяр” 1989 року. Автор присвячує свою роботу батькові митрофорному протоієрею Арсенію Гнатовичу. У праці відтворюються картини гострої боротьби на Україні в першій половині XVII ст., опір католицькій експансії на східнослов’янській землі, пов’язаного з іменами видатного просвітителя Л. Зизанія, гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного та Київського митрополита Петра Могили.
Існуючі ідеологічні стереотипи і вимоги радянських часів наклали свій відбиток на дослідженнях тогочасних авторів. Не з усіма трактуваннями окремих дослідників могилознавства сьогодні можна погодитись, а окремі теми внутрішньоцерковного життя П. Могили взагалі мало висвітлювались, а той перекручувалися, або зовсім опускалися.
На початку 90-х рр., із здобуттям Україною незалежності, особливо із відродженням у 1991 р. університету “Києво-Могилянська академія”, інтерес до Київського митрополита Петра Могили посилився. Чимало сторінок періодики рясніли інформацією і про його дітище КМА [95-100]. Водночас з’явились нові статті та дослідження, присвячені окремим аспектам діяльності П. Могили [101-103]. Ця хвиля публікацій мала здебільшого як популярний характер, так і науково-пізнавальний, була розрахована на широке коло читачів.
У цей сприятливий час становлення української державної самостійності серед керівництва Української Православної Церкви піднімається питання про причислення Петра Могили до лику святих. Зважаючи на його велику подвижницьку і просвітительську діяльність, Священний Синод в 1996 році прийняв постанову про канонізацію митрополита Петра. З цієї небуденної нагоди було укладено його життєпис [104-106] на прославу його жертовного служіння Господу Богу і боголюбивому українському народові.
Православні дослідники у своїх працях [107-110] на загал прихильно наставлені до особи П. Могили, одначе представляють його як ворога католицизму та унії. Такий погляд є поверховий і не відповідає дійсності, адже він був екуменічно налаштований, що в XVII ст. було надзвичайно цінним і актуальним для суспільно-релігійного спокою як в самій Україні, так і між її сусідами.
Більшість греко-католицький авторів [111-117] високо оцінюють церковну і світську діяльність Петра Могили. Вони найбільше висвітлюють еклезіологічний та екуменічний напрямок праці Київського і Галицького митрополита Петра, представляючи його як промотора втілення в життя ідеї Київського патріархату.
Аналогічно до греко-католицьких дослідників також і римо-католицькі релігійні письменники і науковці у своїх творах [118-120] наголошують на необхідності глибшого вивчення науки про Церкву Христову. Адже несприйняття фундаментальної засади П. Могили про те, що Церква - це перш за все Божа інституція, породжувало масштабну конфліктність і протистояння між християнами різних конфесій.
Окремі аспекти життя і діяльності Петра Могили розглядали сучасні українські науковці Я. Стратій [121], С. Сеник [122], Л. Алексієвець [123-125], О. Борисова [126], Г. Грай [127], та ін. Добрим результатом продовження вивчення творчої діяльності Київського митрополита Петра стала праця В. Нічик [128]. Відомості про П. Могилу знаходимо також у загальних працях та історичних джерелах з історії і культури України, в богословській літературі та інших матеріалах, бо, як уже було зазначено власне всі дослідники тієї чи іншої галузі науки, освіти, релігії чи мистецтва зверталися до багатої спадщини Петра Могили, з діяльністю якого був нерозривно пов’язаний розвиток українського богослов’ я, культури та історії.
Із останніх українських досліджень з даної тематики є монографія автора цієї праці [129]. Хронологічно вона охоплює 1596-1647 рр., період земного життя Петра Могили. Дослідження побудовано на документальних матеріалах і гармонійно висвітлює церковну і світську діяльність П. Могили, який вніс вагомий внесок у розвиток української духовної культури. У монографії розглянуто процес його формування як особистості, богослова, церковного та громадського діяча. Встановлено належне місце Київського і Галицького митрополита Петра Могили в історії України.
Як бачимо, життєвий шлях і плідна творчість П. Могили продовжують становити живий інтерес для дослідників. Однак проведений історіографічний аналіз наукової літератури свідчить, що проблема, яку ми досліджуємо, не знайшла окремого, широкого, ґрунтовного і спеціального висвітлення в українській історичній науці. В усіх попередніх публікаціях основна увага була приділена показу Петра Могили як церковного і освітнього діяча. Більшість з них має загальний, науково-популярний характер, з властивою вузкістю джерельної бази, недостатнім використанням документальних матеріалів. Проблема ролі і місця П. Могили у національно-духовному житті України, його суспільно-політичне життя і вплив на патріотичне піднесення поневоленого українського народу ще й досі не стала предметом дослідження. Щоправда, у розв’язанні поставлених питань брав участь і автор даного дослідження, праці якого з’явились у 2009 р. [130-132] поряд з іншими роботами даної тематики. Наукова актуальність та недостатнє вивчення даної проблеми диктують необхідність її дальшого спеціального дослідження. Багатогранна національно-духовна діяльність Петра Могили заслуговує особливої уваги, детального і всебічного аналізу для створення цільної історичної праці, особливо важливо це зробити у сучасних умовах національно-державної розбудови незалежної України.
Необхідність історичного дослідження комплексу проблем впливу П. Могили на суспільно-політичне життя України XVII ст. висуває завдання пошуку й вивчення відповідної джерельної бази, по-новому подивитись на життєдіяльність Київського і Галицького митрополита Петра Могили в контексті національно-духовного життя України. Адже тривалий історичний період інформацію про нього через відсутність необхідної джерельної бази й умови радянської доби практично не збирала і не узагальнювали. Лише після здобуття Україною незалежності суспільство усвідомило нагальну потребу вивчення історичного минулого, особливо релігійного напрямку. Великий інтерес зріс до визначних церковних діячів, серед них на чільному місці - Петро Могила. Після відкриття Києво- Могилянської академії в 1991 р., появляються окремі статті присвячені її засновнику. Значно побільшало публікацій в 1996 р. з нагоди 400-річчя з дня народження П. Могили. Проте й донині повна, об’ єктивна та різнобічна інформація про його історичне значення в громадсько-політичному житті українців у XVII ст. ще недостатньо відома широким верствам населення, не стала основою багатоаспектного осмислення ролі Петра Могили у розвитку української нації.
Безпосередньо джерельною базою дослідження є сукупність документів і матеріалів державних архівів України. Основна маса матеріалів та документів про національно- релігійну діяльність П. Могили та його причетність до історії створення і розвитку Київської колегії зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву (ЦДІА) України у м. Києві. Були використані такі фонди ЦДІА України: Київської духовної консисторії (ф. 127), Київської губернської канцелярії (ф. 59), Київської академії (ф. 1711). Значні обсяги надзвичайно цінного конкретного історичного матеріалу містяться у фондах наукової бібліотеки Національного університету “Києво-Могилянська Академія”.
Важливе місце займають документи і матеріали, що зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, зокрема, у фондах 305 (Колекція рукописів Київської духовної семінарії), 312 (Колекція рукописів Києва - Софійського собору), 160 (Колекція рукописів Київської духовної академії).
Особливе місце для написанні даного дослідження займають опубліковані матеріали із “Актов, относящихся к истории ЮЗР” [133], “Актов Московского государства” [134], “Памятников, изданных Киевской комиссией для разбора древних актов” [135], “Архива Юго-Западной Росии” [136]. Це переважно документи, що характеризують становище українського народу та Православної Церкви в часи Київського і Галицького митрополита Петра Могили, його роль в національно-духовному житті України.
У своїй праці автор спирався також на неопубліковані джерела з Російської Національної бібліотеки і Бібліотеки Російської Академії наук в Санкт-Петербурзі, архіву Петербурзького відділення Інституту російської історії, Варшавського Головного архіву давніх актів, Бібліотеки Академії наук України у Києві, Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у Львові.
У процесі дослідження були використані праці загального характеру та видання, що висвітлюють період історії України кінця XVI ст. - першої половини XVII ст. Це - роботи Михайла Максимовича, Миколи Аркаса, Ореста Субтельного, Наталії Яковенко, Михайла Слабошпицького, Дениса Журавльова, Наталії Білоус та ін. [137-143].
Читайте також: Джерела та основні риси приватного права у Європі періоду Середньовіччя
Таким чином, для висвітлення даної теми автор використав різні матеріали: архівні та опубліковані джерела, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, богословські твори самого П. Могили, життєпис його сучасників і новітніх авторів, періодичні й довідкові видання з історії Української Православної Церкви, а також загальні праці з історії України, сусідніх держав, пов’язані з архіпастирською та суспільною діяльністю митрополита Київського, Галицького і всієї Руси Петра. Наявна база джерел та історіографічні матеріали дозволяють досить ґрунтовно підійти до вивчення питання ролі Петра Могили у національно-духовному житті України.
Список використаних джерел
1. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. - Видавництво Отців Василіян “Місіонер”, 2007. - 1125 - 350 с.
2. Погорецький В.А. На роздоріжжі трьох доріг // Золота пектораль. Літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал Південно-Західного Поділля і Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України (НСПУ). - Чортків, 2008. - 3-4 (4-5). - С. 154-155.
3. Київ в історії філософії України / В. С. Горський, Я. М. Стратій, А. Г. Тихолаз, М. Л. Ткачук. - К.: Вид. дім “КМ Academia”; ТОВ Університетське видавництво “Пульсари”, 2000. - 264 с.
4. Образ Христа в українській культурі. - Видання 2-ге / В.С. Горський, Ю.І. Сватко, О.Б. Киричок та ін. - К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. - 200 с.
5. Величко С.В. Літопис. - Т. І. / Пер. З книжної української мови, вст. стаття, комент. В.О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1991. - 371 с.
6. Галицько-Волинський літопис. - Львів “Червона калина”, 1994. - 525 с.
7. Літопис Самовидця. - Видавництво “Наукова думка”. - К.: 1971. - 208 с.
8. Аполлеіа Апологіи, книжки діалектом руским написанои. вкоротце а правдиве зъсуммованая през стан духовный восточного православіа. - К.: 1628.
9. Літургаріон, си есть служебник от литургий св. Василіа. Благословеніем преподобнъйшаго господина и отца кир Петра Могилы. - К.: 1629.
10. Намоканон, си есть законоправилник. - К.: 1629.
11. Имнологія, си есть пъснословие. - К.: 1630.
12. Тріодіон, си есть трипъснец великой пятьдесятницы. - К.: 1631.
13. Евхарістеріон, албо вдячность. - К.: 1632.
14. Петро Могила. Крест Христа спасителя и кождого чоловъка. - К.: 1632.
15. Евфонія веселобрмячаа. - К.: 1633.
16. Петро Могила. Анфологія, сиръч молитвы и поченія душеполезная. - К.: 1636.
17. Литургіаріон, си есть служебник. - К.: 1639.
18. Тріодіон, си есть трипъснец. - К.: 1640.
19. Літос, Albo kamień z prawdy cerkwie prawosławnej ruskey na skruszenie falecznociemliey Penspectiwy ... - К.: 1644. - 4+425 с.
20. Събрание короткои науки о артикулах въры православнока - фолической христіанской ... Первъй языком полским, а тепер діалектом руским з друку въданое. - К.: 1645.
21. Евхологіон, албо молитвослов, или требник. - К.: 1646. -1673 с.
22. Confession Orthodoxe. - Amsterdam, 1667 (грецький текст).
23. Православное исповедание Кафолической и апостольской Церкви восточной. - М.: 1900.
24. Катехизис Петра Могили / Упорядкування проф. А. Жуковського, переклад В. Шевчука. - К.: Воскресіння, 1996. - 288 с.
25. Київські чуда / Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. - К.: Мистецтво, 1997. - С. 257-275.
26. Заповіт Митрополита Петра Могили / Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. К.: Мистецтво, 1997. - С. 291-298.
27. Latopisiec, albo chroniczka Joachima Jerlicza. - Warczawa, 1853.
28. Іоаникій Галятовський. Ключ розумінія. - К.: Тип. Печерской Лаври, 1659. - 256 с.
29. Лазар Баранович. Меч духовний. - К.: Тип. Печерськой Лаври, 1666. - 481 с.
30. Лазар Баранович. Lutnia Apollonowa. К.: 1671.
31. Лазар Баранович. Труби словес провідних. - К.: Тип Печерской Лаври, 1674. - 417 с.
32. Jacobus Susza. Saulus et Paulsus. - Romae, 1666.
33. Th. Rutka. Goljat swoim mieczem pora żony. - Lublin, 1689.
34. Dom Alphonse Guepin. Un apótre de I’Union des Eglises au XVII-e s. St. Josaphat et L’Egreco-slave en Russie. - Paris, 1897-1898.
35. A. Malvy etM. Viller. La Confession Ortodoxe de Pierre Moghila. - Paris, 1927. - P. XIV-XV.
36. Курилас Б. Митрополит Петро Могила / Логос, т. XIII, кн. 2. - Йорктон, 1962. - 104 с.
37. Митрополит Василь Липківський. Слово Христове до Українського Народу. Проповіді на неділі й свята. - К.: Пам’ятки України, 1991. - 100 с.
38. Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Українська церква за часи Руїни: 1657-1687 / Упоряд., авт. передмови М.С. Тимошик. - К.: Наша культура і наука, 2006. - 468 с.
39. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історично-релігійна монографія. - К.: АТ “Обереги”, 1991. - 424 с.
40. Голубев С. Древние и новые сказания о начале Киевской Академии. - К.: Тип Г. Т. Корчак- Новицкого, 1885. - 35 с.
41. Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: В 2-х т. - Т.1. - К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1883. - 559 с.; Т.2. - К.: Тип. С. В. Кульженко, 1898. - 498 с.
42. Голубев С. Т. Киево-Могилянская коллегия при жизни своего фундатора, Киевского митрополита Петра Могилы. - К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. - 23 с.
43. Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: В 2-х т. - Т. 1. - К.: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1883. - 559 с.
44. Тальберг Н. Д. История Русской Церкви. - К.: Общество любителей православной литературы. Издательство имени святителя Льва, папы Римского, 2007. - 924 с.
45. Карташев А. В. Очерки по истории Русской Церкви. Т. ІІ. - М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2009. - 688 с.
46. Шмеман А. Исторический путь Православия. - М.: Православный паломник, 2003. - 368 с.
47. Священник Илья (Попов). Православие святых и инквизиторов. - М.: Община Православной Церкви Божией Матери Державная г. Москвы, 2003. - 592 с.
48. Климов В., Колодний А., Жуковський А. та ін. Феномен Петра Могили (Біографія. Діяльність. Позиція). - К.: Дніпро, 1996. - 270 с.
49. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI - початок XVII ст.). - К.: Наукова думка, 1990. - 383 с.
50. Колодний А., Нічик В., Климов В. та ін. П. Могила: богослов, церковний і культурний діяч. - К.: Дніпро, 1997. - 216 с.
51. Нагаєвський І. Об’єднання Церкви й ідея Патріярхату в Києві. - Торонто: Українське видавництво “Добра книжка”, 1961. - 96 с.
52. Великий А. Г. З літопису християнської України / 2-ге вид. - Львів: Місіонер, 2000. - 288 с.
53. Хома І. Ідея спільного синоду 1629 р. - Рим, 1976. - 51 с.
54. Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. - К.: Мистецтво, 1997. - 304 с.
55. Василів Р. Концепція Церкви у Київського митрополита Петра Могили. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. - 348 с.
56. Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій; Дух нашої давнини. - К.: МАУП, 2005. - 568 с.
57. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: В 3-х т. - Т.1 / Пер. з рос. І.І. Сварника; Упоряд. іл. О.М. Апанович; Худож. В.М.Дозорець. - Львів: Світ, 1990. - 319 с.
58. Кучерук О. С. “Хронічка мала ...”. Художньо-історичне видання. - К.: Темпора, 2005. - 132 с.
59. Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV - середина XVII ст. - 2-ге вид. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. - 300 с.
60. Ореховський В.О. Держава та Церква в європейському просторі (І-XVIII століття). - Чернівці: Прут, 2008. - 224 с.
61. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2002. - 656 с.
62. Назарчук В.К. Україна духовна: Кн. для читання з християн. етики. - К.: Томіріс - Н, 2006. - 317 с.
63. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. З остатніх десятиліть XIX в. - Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2008. - 464 с.
64. ЯковенкоН. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - 2-ге вид., перероблене та розшир. - К.: Критика, 2005. - 584 с.
65. Історія релігії в Україні: У 10 т. Т. ІІ. Українське православ’я / За ред. проф. П. Яроцького. - К.: Центр духовної культури, 1997. - 376 с.
66. Алексієвець Л.М. Петро Могила в духовній історії України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 2 // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Ч.2. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - С. 9-14.
67. Ореховський В. Петро Могила та реформування православної церкви на українських землях у XVII столітті // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - Вип.2. - С. 162-165.
68. Кочубей Ю. Життєвий шлях та труди митрополита Петра Могили // Патріярхат за єдність Церкви і народу. - Ч. 3 (315). - Видають: Управа Українського Патріярхального Світового Об’єднання і Крайова Управа Українського Патріярхального Товариства, 1997. - С. 8-11.
69. Хижняк З. Великий і мудрий митрополит П. Могила / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “KM Academia”, 1998. - С. 83-84.
70. Верещагіна Н. Древні християнські святині Києва та діяльність Петра Могили по їх відновленню й збереженню / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 98.
71. Нічик В. Мовна концепція Петра Могили / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 91-94.
72. Мицик Ю. З нових документів до історії міжконфесійних відносин у XVII-XVIII ст. / Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Дніпропетровськ, 1997. - № 1. - С. 134-145.
73. Сарапін О. Питання християнської етики в “Православному сповіданні віри” П. Могили // Петро Могила: богослов, церковний і культурний діяч. - К.: Дніпро, 1997. - С. 180-182.
74. Великий В. Важливий проект Петра Могили від 1645 р. / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 95-96.
75. Великий А. Анонімний проект Петра Могили про з’єднання Української Церкви 1645 року // Записки ЧСВВ. - Серія ІІ. - Секція ІІ. - Т. 4. - Ч. 1-4. - Рим, 1963. - С. 242-243.
76. Нагірняк О. Петро Могила - реформатор Української православної церкви / Шлях перемоги. - К.: ТОВ “Українська Видавнича Спілка”, 2005. - Ч. 51 (2689). - С. 2.
77. Савків М. Сторінка нашої історії. Петро Могила: “Любов із ненавистю дружби немає” / Четверта влада. - Тернопіль: “А-прінт”, 2006. - № 51. - С. 7.
78. Костура Д. Рубежівський слід Петра Могили / Українське Слово. - К.: Видавництво ім. О. Теліги, 2009. - № 15. - С. 16.
79. Сюндюков І. Професор Сергій Кримський: Не володіти всім, але бути всім! / День. - К., 2009. - № 124. - С. 4.
80. Шуляк В. Православне духовенство і українське козацтво / Персонал плюс. - К., 2009. - № 36-37. - С. 12.
81. Sysyn, Frank E. “Peter Mohyla and the Kiev Academy in Recent Works: Divergent Views on Seventeenth-Century Ukrainian Culture” // HUS. - 1984. - № 1-2. - P. 155-187.
82. Meyendorff P. The Liturgical Reforms of Peter Moghila: A New Look // Saint Vladimir’s Theological Quarterly. Vol. 29. - New York, 1985. - № 2. - P. 101-114.
83. Akta Synodów różnowierczych w Polsce / Opracowała Maria Sipayłło. Т. ІІІ. (1571-1632). - Warszawa: PWN, 1983. - 691 s.
84. Floria B.N. New Evidence on the 1630 Zaporozhian Cossack Uprising // HUS. - Vol. 16. - 1992. - № 1-2. - P. 167-173.
85. GóźdźK. Chrystologia spelnienia osobowego // Historia i Logos. Na 60- lecie Cz. S. Bartnika. - Lublin, 1991. - 208 s.
86. Winter E. Bizanz und Rom im Kampf um die Ukraine (955-1939). - Leipzig, 1942.
87. Popivchak R. Peter Mohila, Metropolitan of Kiev (1633-1647): Translation and evalution of his “Orthodox Confession of Faith” (1640). - Washington, 1975.
88.ХижнякЗ.І. Києво-Могилянська академія. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. - 173 с.
89. ХижнякЗ.І. Києво-Могилянська академія. - К.: Вид-во при Київ. держ. ун-ті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1981. - 236 с.
90. Хижняк З.И. Киево-Могилянская академия. - К.: Выща школа, 1998. - 266 с.
91. Хижняк З.І., Маньківський В.К. Історія Києво- Могилянської академії. - К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. - 184 с.
92. Хижняк З.І. З історії Києво-Могилянської академії XVII-XVIII ст. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська акад.”, 2005. - 64 с.
93. Басенко К. Початок: Історичний роман. - К.: “Радянський письменник”, 1972. - 552 с.
94. Книш Г.А. Обітниця: Роман-хроніка / Худож. Є.І. Безніско. - Львів: Каменяр, 1989.- 394 с.
95. Зубко В. Неопалима купина українства // Кур’єр ЮНЕСКО. - 1992. - №11. - С. 49-50.
96. Іванюк С.С. Дорога у царину мудрості // Наука і суспільство. - 1992. - №1. - С. 29-30.
97. Іщенко Н. Повернення Києво-Могилянської академії: чому українці були найписьменнішою нацією // Україна молода. - 1992. - 12 червня. - С. 2.
98. Рогозинський В. Що мали знати спудеї. З історії навчання у Києво-Могилянській академії // Відродження. - 1993. - № 3. - С. 15-16.
99. Брюховецький В. Відродження // Київська старовина. - 1993. - №1. - С. 2-5.
100. Микитась В. У найми до сусідів // Слово і час. - 1994. - № 6. - С. 27-35.
101. Білодід О. Загадка Петра Могили // Київська старовина. - 1993. - Ч. 3. - С. 56-69.
102. Грабар С. Славетних справ митрополит // Вечірній Київ. - 1995. - 18 січ.
103. Фурман Р. Петро Могила і ідейні витоки теми Акафісту Богородиці в Софії Київській // Петро Могила і сучасність (Зб. Тез до 400-річчя від дня народження). - К., 1996. - С. 44-45.
104. Самбор Б.І. 1 січня (14 січня) Святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси // Святі землі української. - К.: Видавництво “Архангельський глас”, 2009. - 688 с.
105. Святитель Петр Могила / Составитель - Ирина Алатарцева. - К.: “Свято-Покровская Голосеевская пустынь”, 2001. - 120 с.
106. Житие Святителя Петра (Могилы) / Составитель - игуменя Татиана (Алатарцева). - К.: Мужской монастырь “Свято-Покровская Голосеевская пустынь”, 2008. - 160 с.
107. Софроній, Єпископ Черкаський і Канівський. Митрополит Київський Петро Могила // Православний вісник. - К.: Вид. Української Православної Церкви, 1996. - № 2. - С. 10-17.
108. Скнар О. Митрополит Київський Петро Могила і його провідницька діяльність // Православний вісник. - К.: Вид. Української Православної Церкви, 1996. - №5. - С. 75-82.
109. Протоиерей Валентин Асмус. К оценке богословия святителя Петра Могилы, митрополита Киевского // Православний вісник. - К.: Вид. відділ Української Православної церкви, 2007. - №1. - С. 60-78.
110. Фролов К. Борьба за Православие в Западной Руси в XVI- XIX веках // Мир Божий. - М.: Общество Ревнителей Православной Культуры Благотворительный фонд “Церковь и культура”, 2002. - №1 (8). - С. 22-29.
111. Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті. Матеріали Других “Берестейських читань” Львів, Дніпропетровськ, Київ, 1-6 лютого 1995 р. / Редаткор Борис Гудзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1996. - 198 с.
112. Берестейська унія і українська культура XVII століття. Матеріали Третіх “Берестейських читань” Львів, Київ, Харків, 20-23 червня 1995 р. / Редаткор Борис Гудзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1996. - 186 с.
113. Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті. Матеріали Четвертих “Берестейських читань” Львів, Луцьк, Київ, 2-6 жовтня 1995 р. / Редактор Борис Будзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1997. - 156 с.
114. Іванків Є. Український Християнський Схід. - Чікаго, 1992. - 246 с.
115. Шкраб’юк П. Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України. - Львів: ВВП “Місіонер”, 2005. - 439 с.
116. Соловій М. Петро Могила і питання Унії. До 400- річчя з часу народження // Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1996. - С. 61-66.
117. Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом: Нарис історії Української Церкви. - Львів: Свічадо, 2008. - 640 с.
118. Суттнер, Ернст Кристоф. Церковні розколи і єдність Церкви / Пер. з нім. та наук. ред. Олега Турія. - Львів: Вид-во “Місіонер”, 2007. - 152 с.
119. Гринєвич, Вацлав. Минуле залишити Богові. Унія та уніатизм в екуменічній перспективі / Пер. з польськ. О. Дудич. - Львів: Свічадо, 1998. - 168 с.
120. Канцлер, Міхаель. Літургія Церкви / Пер. з нім. монахині Софії. - Львів: Свічадо, 2001. - 616 с.
121. Стратій Я.М. Філософія в Києво-Могилянській академії // Київ в історії філософії України / В.С. Горський, Я.М. Стратій, А.Г. Тихолаз, М.Л. Ткачук. - К.: Вид. дім “КМ Academia”; ТОВ Університетське видавництво “Пульсари”, 2000. - С. 73-84.
122. Сеник С. Українська Церква в XVII столітті. Часи митрополита Петра Могили // Ковчег. Збірник статей з церковної історії. - Ч. 1. - Львів, 1993. - С. 25-43.
123. Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (XVII-XVIII ст.). - Тернопіль: Лілея, 1997. - 160 с.
124. Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія в духовній історії України // Науково-творчий альманах Тернопільського державного педагогічного інститут. Вип. І. - Тернопіль, 1995. - С. 5.
125. Алексієвець Л.М. Києво-Могялнська академія у суспільному житті України і зарубіжних країн (XVII-XVIII ст.ст.) - Тернопіль: Збруч, 1999. - 263 с.
126. Борисова О.В. Ідея київського патріярхату за часів митрополита Петра Могили // Патріярхат за єдність Церкви і народу. - Ч. 1 (336). - Видають: Управа Українського Патріярхального Світового Об’єднання і Крайова Управа Українського Патріярхального Товариства, 1999. - С. 14-16.
127. Грай Г.С. Один Божий народ на Київських горах: Сторінки історії святої віри. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - С. 86-93.
128. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. - К.: Знання, 1997. - 350 с.
129. Погорецький В. Українська духовна культура і Петро Могила. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 160 с.
130. Погорецький В. Роль митрополита Петра Могили у розвитку української духовної культури // Україна-Європа-Світ. - Вип.2: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л.М. Алексієвець. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 197-205.
131. Погорецький В. Концептуальна і світоглядна боротьба Київських митрополитів Петра Могили та Ісаї Копинського в контексті відродження української державності // Україна-Європа-Світ. - Вип. 3: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л.М. Алексієвець. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 159-165.
132. Погорецький В. Історія української недолі в контексті філософії Пресвятої Євхаристії // Золота Пектораль. Літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал Південно-Західного Поділля і Тернопільської області організації Національної спілки письменників України (НСПУ). - Чортків, 2009. - 3-4 (8-9). - С. 151-157.
133. Акты, относящиеся к истории ЮЗР. - Т ІІІ, IV. - СПб., 1861.
134. Акты Московского государства. - Т. І. - СПб., 1890.
135. Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов. - Т. I, II. - К., 1897, 1898.
136. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссией для разбора древних актов. - Ч. I-III. - К., 1859-1914.
137. Максимович М. Вибрані твори / Упор. і вст. ст. В. Короткого. - К.: Либідь, 2004. - 360 с.
138. АркасМ.М. Історія України-Русі / Вступне слово і комент. В.Г. Сарбея. - Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990. - 456 с.
139. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1992. - 512 с.
140. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Видання друге, переглянуте і виправлене. - К.: Критика, 2008. - 472 с.
141. СлабошпицькийМ.Ф. З голосу нашої Кліо: (Події і люди української історії). - К.: Фірма “Довіра”, 1993. - 255 с.
142. Журавльов Д.В. Україна та Росія: як брати горщики побили [Текст]. - Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2009. - 352 с.
143. Білоус Н. Київ наприкінці XV - у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. - К.: Вид. дім “Києво-Могялнська академія”, 2008. - 360 с.
1. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. - Видавництво Отців Василіян “Місіонер”, 2007. - 1125 - 350 с.
2. Погорецький В.А. На роздоріжжі трьох доріг // Золота пектораль. Літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал Південно-Західного Поділля і Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України (НСПУ). - Чортків, 2008. - 3-4 (4-5). - С. 154-155.
3. Київ в історії філософії України / В. С. Горський, Я. М. Стратій, А. Г. Тихолаз, М. Л. Ткачук. - К.: Вид. дім “КМ Academia”; ТОВ Університетське видавництво “Пульсари”, 2000. - 264 с.
4. Образ Христа в українській культурі. - Видання 2-ге / В.С. Горський, Ю.І. Сватко, О.Б. Киричок та ін. - К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. - 200 с.
5. Величко С.В. Літопис. - Т. І. / Пер. З книжної української мови, вст. стаття, комент. В.О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1991. - 371 с.
6. Галицько-Волинський літопис. - Львів “Червона калина”, 1994. - 525 с.
7. Літопис Самовидця. - Видавництво “Наукова думка”. - К.: 1971. - 208 с.
8. Аполлеіа Апологіи, книжки діалектом руским написанои. вкоротце а правдиве зъсуммованая през стан духовный восточного православіа. - К.: 1628.
9. Літургаріон, си есть служебник от литургий св. Василіа. Благословеніем преподобнъйшаго господина и отца кир Петра Могилы. - К.: 1629.
10. Намоканон, си есть законоправилник. - К.: 1629.
11. Имнологія, си есть пъснословие. - К.: 1630.
12. Тріодіон, си есть трипъснец великой пятьдесятницы. - К.: 1631.
13. Евхарістеріон, албо вдячность. - К.: 1632.
14. Петро Могила. Крест Христа спасителя и кождого чоловъка. - К.: 1632.
15. Евфонія веселобрмячаа. - К.: 1633.
16. Петро Могила. Анфологія, сиръч молитвы и поченія душеполезная. - К.: 1636.
17. Литургіаріон, си есть служебник. - К.: 1639.
18. Тріодіон, си есть трипъснец. - К.: 1640.
19. Літос, Albo kamień z prawdy cerkwie prawosławnej ruskey na skruszenie falecznociemliey Penspectiwy ... - К.: 1644. - 4+425 с.
20. Събрание короткои науки о артикулах въры православнока - фолической христіанской ... Первъй языком полским, а тепер діалектом руским з друку въданое. - К.: 1645.
21. Евхологіон, албо молитвослов, или требник. - К.: 1646. -1673 с.
22. Confession Orthodoxe. - Amsterdam, 1667 (грецький текст).
23. Православное исповедание Кафолической и апостольской Церкви восточной. - М.: 1900.
24. Катехизис Петра Могили / Упорядкування проф. А. Жуковського, переклад В. Шевчука. - К.: Воскресіння, 1996. - 288 с.
25. Київські чуда / Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. - К.: Мистецтво, 1997. - С. 257-275.
26. Заповіт Митрополита Петра Могили / Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. К.: Мистецтво, 1997. - С. 291-298.
27. Latopisiec, albo chroniczka Joachima Jerlicza. - Warczawa, 1853.
28. Іоаникій Галятовський. Ключ розумінія. - К.: Тип. Печерской Лаври, 1659. - 256 с.
29. Лазар Баранович. Меч духовний. - К.: Тип. Печерськой Лаври, 1666. - 481 с.
30. Лазар Баранович. Lutnia Apollonowa. К.: 1671.
31. Лазар Баранович. Труби словес провідних. - К.: Тип Печерской Лаври, 1674. - 417 с.
32. Jacobus Susza. Saulus et Paulsus. - Romae, 1666.
33. Th. Rutka. Goljat swoim mieczem pora żony. - Lublin, 1689.
34. Dom Alphonse Guepin. Un apótre de I’Union des Eglises au XVII-e s. St. Josaphat et L’Egreco-slave en Russie. - Paris, 1897-1898.
35. A. Malvy etM. Viller. La Confession Ortodoxe de Pierre Moghila. - Paris, 1927. - P. XIV-XV.
36. Курилас Б. Митрополит Петро Могила / Логос, т. XIII, кн. 2. - Йорктон, 1962. - 104 с.
37. Митрополит Василь Липківський. Слово Христове до Українського Народу. Проповіді на неділі й свята. - К.: Пам’ятки України, 1991. - 100 с.
38. Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Українська церква за часи Руїни: 1657-1687 / Упоряд., авт. передмови М.С. Тимошик. - К.: Наша культура і наука, 2006. - 468 с.
39. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історично-релігійна монографія. - К.: АТ “Обереги”, 1991. - 424 с.
40. Голубев С. Древние и новые сказания о начале Киевской Академии. - К.: Тип Г. Т. Корчак- Новицкого, 1885. - 35 с.
41. Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: В 2-х т. - Т.1. - К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1883. - 559 с.; Т.2. - К.: Тип. С. В. Кульженко, 1898. - 498 с.
42. Голубев С. Т. Киево-Могилянская коллегия при жизни своего фундатора, Киевского митрополита Петра Могилы. - К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. - 23 с.
43. Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: В 2-х т. - Т. 1. - К.: Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1883. - 559 с.
44. Тальберг Н. Д. История Русской Церкви. - К.: Общество любителей православной литературы. Издательство имени святителя Льва, папы Римского, 2007. - 924 с.
45. Карташев А. В. Очерки по истории Русской Церкви. Т. ІІ. - М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2009. - 688 с.
46. Шмеман А. Исторический путь Православия. - М.: Православный паломник, 2003. - 368 с.
47. Священник Илья (Попов). Православие святых и инквизиторов. - М.: Община Православной Церкви Божией Матери Державная г. Москвы, 2003. - 592 с.
48. Климов В., Колодний А., Жуковський А. та ін. Феномен Петра Могили (Біографія. Діяльність. Позиція). - К.: Дніпро, 1996. - 270 с.
49. Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI - початок XVII ст.). - К.: Наукова думка, 1990. - 383 с.
50. Колодний А., Нічик В., Климов В. та ін. П. Могила: богослов, церковний і культурний діяч. - К.: Дніпро, 1997. - 216 с.
51. Нагаєвський І. Об’єднання Церкви й ідея Патріярхату в Києві. - Торонто: Українське видавництво “Добра книжка”, 1961. - 96 с.
52. Великий А. Г. З літопису християнської України / 2-ге вид. - Львів: Місіонер, 2000. - 288 с.
53. Хома І. Ідея спільного синоду 1629 р. - Рим, 1976. - 51 с.
54. Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. - К.: Мистецтво, 1997. - 304 с.
55. Василів Р. Концепція Церкви у Київського митрополита Петра Могили. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. - 348 с.
56. Донцов Д. Де шукати наших історичних традицій; Дух нашої давнини. - К.: МАУП, 2005. - 568 с.
57. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: В 3-х т. - Т.1 / Пер. з рос. І.І. Сварника; Упоряд. іл. О.М. Апанович; Худож. В.М.Дозорець. - Львів: Світ, 1990. - 319 с.
58. Кучерук О. С. “Хронічка мала ...”. Художньо-історичне видання. - К.: Темпора, 2005. - 132 с.
59. Щербак В.О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV - середина XVII ст. - 2-ге вид. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. - 300 с.
60. Ореховський В.О. Держава та Церква в європейському просторі (І-XVIII століття). - Чернівці: Прут, 2008. - 224 с.
61. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. - 4-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2002. - 656 с.
62. Назарчук В.К. Україна духовна: Кн. для читання з християн. етики. - К.: Томіріс - Н, 2006. - 317 с.
63. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. З остатніх десятиліть XIX в. - Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2008. - 464 с.
64. ЯковенкоН. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - 2-ге вид., перероблене та розшир. - К.: Критика, 2005. - 584 с.
65. Історія релігії в Україні: У 10 т. Т. ІІ. Українське православ’я / За ред. проф. П. Яроцького. - К.: Центр духовної культури, 1997. - 376 с.
66. Алексієвець Л.М. Петро Могила в духовній історії України // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 2 // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. - Ч.2. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - С. 9-14.
67. Ореховський В. Петро Могила та реформування православної церкви на українських землях у XVII столітті // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - Вип.2. - С. 162-165.
68. Кочубей Ю. Життєвий шлях та труди митрополита Петра Могили // Патріярхат за єдність Церкви і народу. - Ч. 3 (315). - Видають: Управа Українського Патріярхального Світового Об’єднання і Крайова Управа Українського Патріярхального Товариства, 1997. - С. 8-11.
69. Хижняк З. Великий і мудрий митрополит П. Могила / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “KM Academia”, 1998. - С. 83-84.
70. Верещагіна Н. Древні християнські святині Києва та діяльність Петра Могили по їх відновленню й збереженню / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 98.
71. Нічик В. Мовна концепція Петра Могили / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 91-94.
72. Мицик Ю. З нових документів до історії міжконфесійних відносин у XVII-XVIII ст. / Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Дніпропетровськ, 1997. - № 1. - С. 134-145.
73. Сарапін О. Питання християнської етики в “Православному сповіданні віри” П. Могили // Петро Могила: богослов, церковний і культурний діяч. - К.: Дніпро, 1997. - С. 180-182.
74. Великий В. Важливий проект Петра Могили від 1645 р. / Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1998. - С. 95-96.
75. Великий А. Анонімний проект Петра Могили про з’єднання Української Церкви 1645 року // Записки ЧСВВ. - Серія ІІ. - Секція ІІ. - Т. 4. - Ч. 1-4. - Рим, 1963. - С. 242-243.
76. Нагірняк О. Петро Могила - реформатор Української православної церкви / Шлях перемоги. - К.: ТОВ “Українська Видавнича Спілка”, 2005. - Ч. 51 (2689). - С. 2.
77. Савків М. Сторінка нашої історії. Петро Могила: “Любов із ненавистю дружби немає” / Четверта влада. - Тернопіль: “А-прінт”, 2006. - № 51. - С. 7.
78. Костура Д. Рубежівський слід Петра Могили / Українське Слово. - К.: Видавництво ім. О. Теліги, 2009. - № 15. - С. 16.
79. Сюндюков І. Професор Сергій Кримський: Не володіти всім, але бути всім! / День. - К., 2009. - № 124. - С. 4.
80. Шуляк В. Православне духовенство і українське козацтво / Персонал плюс. - К., 2009. - № 36-37. - С. 12.
81. Sysyn, Frank E. “Peter Mohyla and the Kiev Academy in Recent Works: Divergent Views on Seventeenth-Century Ukrainian Culture” // HUS. - 1984. - № 1-2. - P. 155-187.
82. Meyendorff P. The Liturgical Reforms of Peter Moghila: A New Look // Saint Vladimir’s Theological Quarterly. Vol. 29. - New York, 1985. - № 2. - P. 101-114.
83. Akta Synodów różnowierczych w Polsce / Opracowała Maria Sipayłło. Т. ІІІ. (1571-1632). - Warszawa: PWN, 1983. - 691 s.
84. Floria B.N. New Evidence on the 1630 Zaporozhian Cossack Uprising // HUS. - Vol. 16. - 1992. - № 1-2. - P. 167-173.
85. GóźdźK. Chrystologia spelnienia osobowego // Historia i Logos. Na 60- lecie Cz. S. Bartnika. - Lublin, 1991. - 208 s.
86. Winter E. Bizanz und Rom im Kampf um die Ukraine (955-1939). - Leipzig, 1942.
87. Popivchak R. Peter Mohila, Metropolitan of Kiev (1633-1647): Translation and evalution of his “Orthodox Confession of Faith” (1640). - Washington, 1975.
88.ХижнякЗ.І. Києво-Могилянська академія. - К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1970. - 173 с.
89. ХижнякЗ.І. Києво-Могилянська академія. - К.: Вид-во при Київ. держ. ун-ті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1981. - 236 с.
90. Хижняк З.И. Киево-Могилянская академия. - К.: Выща школа, 1998. - 266 с.
91. Хижняк З.І., Маньківський В.К. Історія Києво- Могилянської академії. - К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2003. - 184 с.
92. Хижняк З.І. З історії Києво-Могилянської академії XVII-XVIII ст. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська акад.”, 2005. - 64 с.
93. Басенко К. Початок: Історичний роман. - К.: “Радянський письменник”, 1972. - 552 с.
94. Книш Г.А. Обітниця: Роман-хроніка / Худож. Є.І. Безніско. - Львів: Каменяр, 1989.- 394 с.
95. Зубко В. Неопалима купина українства // Кур’єр ЮНЕСКО. - 1992. - №11. - С. 49-50.
96. Іванюк С.С. Дорога у царину мудрості // Наука і суспільство. - 1992. - №1. - С. 29-30.
97. Іщенко Н. Повернення Києво-Могилянської академії: чому українці були найписьменнішою нацією // Україна молода. - 1992. - 12 червня. - С. 2.
98. Рогозинський В. Що мали знати спудеї. З історії навчання у Києво-Могилянській академії // Відродження. - 1993. - № 3. - С. 15-16.
99. Брюховецький В. Відродження // Київська старовина. - 1993. - №1. - С. 2-5.
100. Микитась В. У найми до сусідів // Слово і час. - 1994. - № 6. - С. 27-35.
101. Білодід О. Загадка Петра Могили // Київська старовина. - 1993. - Ч. 3. - С. 56-69.
102. Грабар С. Славетних справ митрополит // Вечірній Київ. - 1995. - 18 січ.
103. Фурман Р. Петро Могила і ідейні витоки теми Акафісту Богородиці в Софії Київській // Петро Могила і сучасність (Зб. Тез до 400-річчя від дня народження). - К., 1996. - С. 44-45.
104. Самбор Б.І. 1 січня (14 січня) Святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси // Святі землі української. - К.: Видавництво “Архангельський глас”, 2009. - 688 с.
105. Святитель Петр Могила / Составитель - Ирина Алатарцева. - К.: “Свято-Покровская Голосеевская пустынь”, 2001. - 120 с.
106. Житие Святителя Петра (Могилы) / Составитель - игуменя Татиана (Алатарцева). - К.: Мужской монастырь “Свято-Покровская Голосеевская пустынь”, 2008. - 160 с.
107. Софроній, Єпископ Черкаський і Канівський. Митрополит Київський Петро Могила // Православний вісник. - К.: Вид. Української Православної Церкви, 1996. - № 2. - С. 10-17.
108. Скнар О. Митрополит Київський Петро Могила і його провідницька діяльність // Православний вісник. - К.: Вид. Української Православної Церкви, 1996. - №5. - С. 75-82.
109. Протоиерей Валентин Асмус. К оценке богословия святителя Петра Могилы, митрополита Киевского // Православний вісник. - К.: Вид. відділ Української Православної церкви, 2007. - №1. - С. 60-78.
110. Фролов К. Борьба за Православие в Западной Руси в XVI- XIX веках // Мир Божий. - М.: Общество Ревнителей Православной Культуры Благотворительный фонд “Церковь и культура”, 2002. - №1 (8). - С. 22-29.
111. Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті. Матеріали Других “Берестейських читань” Львів, Дніпропетровськ, Київ, 1-6 лютого 1995 р. / Редаткор Борис Гудзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1996. - 198 с.
112. Берестейська унія і українська культура XVII століття. Матеріали Третіх “Берестейських читань” Львів, Київ, Харків, 20-23 червня 1995 р. / Редаткор Борис Гудзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1996. - 186 с.
113. Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті. Матеріали Четвертих “Берестейських читань” Львів, Луцьк, Київ, 2-6 жовтня 1995 р. / Редактор Борис Будзяк, співредактор Олег Турій. - Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 1997. - 156 с.
114. Іванків Є. Український Християнський Схід. - Чікаго, 1992. - 246 с.
115. Шкраб’юк П. Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України. - Львів: ВВП “Місіонер”, 2005. - 439 с.
116. Соловій М. Петро Могила і питання Унії. До 400- річчя з часу народження // Католицький щорічник. - К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 1996. - С. 61-66.
117. Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом: Нарис історії Української Церкви. - Львів: Свічадо, 2008. - 640 с.
118. Суттнер, Ернст Кристоф. Церковні розколи і єдність Церкви / Пер. з нім. та наук. ред. Олега Турія. - Львів: Вид-во “Місіонер”, 2007. - 152 с.
119. Гринєвич, Вацлав. Минуле залишити Богові. Унія та уніатизм в екуменічній перспективі / Пер. з польськ. О. Дудич. - Львів: Свічадо, 1998. - 168 с.
120. Канцлер, Міхаель. Літургія Церкви / Пер. з нім. монахині Софії. - Львів: Свічадо, 2001. - 616 с.
121. Стратій Я.М. Філософія в Києво-Могилянській академії // Київ в історії філософії України / В.С. Горський, Я.М. Стратій, А.Г. Тихолаз, М.Л. Ткачук. - К.: Вид. дім “КМ Academia”; ТОВ Університетське видавництво “Пульсари”, 2000. - С. 73-84.
122. Сеник С. Українська Церква в XVII столітті. Часи митрополита Петра Могили // Ковчег. Збірник статей з церковної історії. - Ч. 1. - Львів, 1993. - С. 25-43.
123. Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (XVII-XVIII ст.). - Тернопіль: Лілея, 1997. - 160 с.
124. Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія в духовній історії України // Науково-творчий альманах Тернопільського державного педагогічного інститут. Вип. І. - Тернопіль, 1995. - С. 5.
125. Алексієвець Л.М. Києво-Могялнська академія у суспільному житті України і зарубіжних країн (XVII-XVIII ст.ст.) - Тернопіль: Збруч, 1999. - 263 с.
126. Борисова О.В. Ідея київського патріярхату за часів митрополита Петра Могили // Патріярхат за єдність Церкви і народу. - Ч. 1 (336). - Видають: Управа Українського Патріярхального Світового Об’єднання і Крайова Управа Українського Патріярхального Товариства, 1999. - С. 14-16.
127. Грай Г.С. Один Божий народ на Київських горах: Сторінки історії святої віри. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - С. 86-93.
128. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України. - К.: Знання, 1997. - 350 с.
129. Погорецький В. Українська духовна культура і Петро Могила. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. - 160 с.
130. Погорецький В. Роль митрополита Петра Могили у розвитку української духовної культури // Україна-Європа-Світ. - Вип.2: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л.М. Алексієвець. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 197-205.
131. Погорецький В. Концептуальна і світоглядна боротьба Київських митрополитів Петра Могили та Ісаї Копинського в контексті відродження української державності // Україна-Європа-Світ. - Вип. 3: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л.М. Алексієвець. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - С. 159-165.
132. Погорецький В. Історія української недолі в контексті філософії Пресвятої Євхаристії // Золота Пектораль. Літературно-мистецький та громадсько-публіцистичний журнал Південно-Західного Поділля і Тернопільської області організації Національної спілки письменників України (НСПУ). - Чортків, 2009. - 3-4 (8-9). - С. 151-157.
133. Акты, относящиеся к истории ЮЗР. - Т ІІІ, IV. - СПб., 1861.
134. Акты Московского государства. - Т. І. - СПб., 1890.
135. Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов. - Т. I, II. - К., 1897, 1898.
136. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссией для разбора древних актов. - Ч. I-III. - К., 1859-1914.
137. Максимович М. Вибрані твори / Упор. і вст. ст. В. Короткого. - К.: Либідь, 2004. - 360 с.
138. АркасМ.М. Історія України-Русі / Вступне слово і комент. В.Г. Сарбея. - Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990. - 456 с.
139. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. - 2-е вид. - К.: Либідь, 1992. - 512 с.
140. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Видання друге, переглянуте і виправлене. - К.: Критика, 2008. - 472 с.
141. СлабошпицькийМ.Ф. З голосу нашої Кліо: (Події і люди української історії). - К.: Фірма “Довіра”, 1993. - 255 с.
142. Журавльов Д.В. Україна та Росія: як брати горщики побили [Текст]. - Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2009. - 352 с.
143. Білоус Н. Київ наприкінці XV - у першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. - К.: Вид. дім “Києво-Могялнська академія”, 2008. - 360 с.