Бенедикта Гербеста з Нового Міста Компут

Гербест використовує термін сomputus (дослівно «розрахунок, обчислення») у двох значеннях: як «наука про вимірювання часу» і на позначення результатів цього вимірювання, тобто «календар». Також він визначає сomputus як мистецтво лічби часу. У прозовій присвяті Яну Прерембському вчений зазначає, що в нього було дві причини взятися за написання цієї книги: по-перше, тому, що може викласти знання, користуватися якими зараз мало-хто вміє, по-друге, щоб засвідчити, наскільки він вірний і відданий син католицької церкви – адже саме ця наука з-поміж варварських є справді корисною для християн. Здається, у «Присвяті-посланні» до гнесенського архиєпископа Гербест ставить за головну мету виправдання предмету своїх наукових досліджень, астрономії, і віднайдення їй місця в системі наук християнського світу.

Людмила Шевченко-Савчинська (Медієвіст)

Назва латиною: Benedicti Herbesti Neapolitani computus еx quo certum eius artis usum, paucis hactenus cognitum, manoque labore vix deprehensum, qui Ecclesiae tempora ignorare nolit cognoscit (...)
Обсяг: 192 с.
Видавець: ?
Рік видання: 1559
Оригінал зберігається: PAN Biblioteka Kórnicka
Мова: латинська

Поки що ми дуже мало знаємо про українських дослідників астрономії, особливо до 1771 р., коли у Львові було засновану першу на українських теренах обсерваторію (нині астрономічна обсерваторія ЛНУ імені Івана Франка1). Відомі роботи, присвячені астрономії та астрології, пера Юрія Дрогобича і Теофана Прокоповича. Вони створені латиною – як і праця Бенедикта Гербеста, що є автором кількох досліджень з математики, астрономії. Однак основним заняттям ученого була риторика: не менше чотирьох праць Гербеста присвячені розгляду методики красномовства за Цицероном та аналізу промов самого Цицерона.

Читайте також: Станіслав Безановський. Сльози Асклепія через кончину найяснішого і найвидатнішого пана Яна Тонського

Скупі згадки, які лишилися про Бенедикта Гербеста, стосуються передусім його участі в релігійній полеміці на боці унії. Наприклад, в «Історії України-Руси» Михайло Грушевський пише: «Ярославська єзуітська кольонія величала ся працями і тріумфами місіонерськими свого члена, звісного нам Бенедикта Гербеста. Талантом він не дорівнював Скарзї, його релїґійний фанатизм виявляв ся в формах різших, виключнїйших. (...) Найбільш голосним дїлом ярославських єзуітів було, здаєть ся, наверненнє на католицтво синів Острозького: (...), імена Яна й Бенедикта Гербестів звязані з наверненнєм середнього Константиновича, наводять на сю гадку».

Бенедикт Гербест (1531–1593) народився у с. Новому Місті (нині Старосамбірський р-н, Львівська обл.). Справжнє прізвище Зелінський (Зеленович? Зелевич?). Викладав у Львівській гімназії, єзуїтському колегіумі в Ярославі, Познанському університеті. До кола спілкування вченого, як можна встановити за присвятами у його працях, належали Станіслав Оріховський, Андрій Баргель з Самбора, Григорій Чуй-Русин та багато інших визначних постатей того часу. Праця Бенедикта Гербеста під назвою «Benedicti Herbesti Neapolitani Сomputus (...)», уперше видана 1559 р., налічує 192 сторінки, на яких, окрім основного тексту, є вірші, а також велика кількість таблиць, розрахунків і схем.

Читайте також: Контрреформаційна діяльність Бенедикта Гербеста в українській і російській історіографіях

Наводячи перелік чисел кожного місяця року, Гербест робить навпроти них позначки у п’ять стовпчиків, розшифрувати систему яких без детального ознайомлення з текстом не так просто. Підписи цих стовпчиків у таблиці: 1) «Dies mensis – дні місяця», 2) «Literae dom[us] – літери дому», 3) «Cyclus Decemn[?] – Цикл десятковий», 4) «Cal[endae] Nonae Idus – Календи, нони, іди», 5) «Syllabae Cal[endae] – склади календ», 6) «Festa Sanct[a] – святі свята». Після таблиць для кожного місяця року вміщена таблиця років (від 1559 до 1600-го) під заголовком «Приклад того, що в підрахунках обчислюється», вона поділена на десять колонок.

Структура твору така: чотирирядкова присвята Яну Прерембському, архиєпископу гнесенському під зображенням його герба. Далі: «Присвята-послання» – близько трьох десятків сторінок і низка епіграм, написаних учнями Бенедикта Гербеста, серед яких є Ян Гербест і Станіслав Гербест Неополіти. З 37-ої сторінки (за нумерацією видання) починається власне текст «Розрахунку». Від 43-ої сторінки – календар, по сторінці на кожен місяць. Зі стор. 70 – «Вступна книга до розрахунку»: «Про рік», «Про день», «Про тиждень», «Про календар», «Про збіг і регулярність Сонця», «Про сонячний цикл», «Про науку Господа», «Про високосність», «Про вказівники циклу», «Про свята непорушні», «Про пости». Зі сторінки 117 – «Книга після підрахунку»: «Про місяці», про різноманітні цикли, пов’язані з релігійними святами, зокрема, «Про рухомі свята», «Про Великдень». Від 163-ої сторінки – «Діалог Яна Гербеста, в якому розрахунку вказівки, що описані в цих двох книгах, узагальнено – для легшого запам’ятовування – від І. й С. передаються львівським учням» (сторінки 163–184); вказівник понять – за алфавітом.

Читайте також: Роман Тимківський. Про чесноти греків і римлян

У тексті праці як ілюстративний матеріал розкидані різноманітні таблиці і схеми. Так, на с. 94 – велика схема «De cyclo solari – Про сонячний цикл» у вигляді кола; на с. 101–102 – схема у вигляді правої та лівої кистей руки з позначками на ній. Де-не-де трапляються віршовані рядки – переважно цитати з римських класиків (наприклад, поема Овідія «Фасти», книга І).

Фрагмент тексту зі сторінки 37: «Гербеста Неаполіта розрахунок. Вступне слово до читача. Серед інших наук, гідних вільних людей, слід назвати розрахунок, що він [Гербест?], передають, цілком пізнав і може судити. Це мистецтво осягає таке, що належить знати християнину, але й таке, що буде корисним, безвідносно до віри. Кого ж не задовольнить пізнання руху Сонця, а також Місяця? Або яким чином місяці, роки, дні і решту змін часу ми вимірюємо? Корисно пізнати природу цих світил, за які ніщо в світі не є ясніше, ніщо дивовижнішим не виглядає».

1 http://astro.franko.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=82:short-hist&catid=51:history-cat&Itemid=48