Станіслав Безановський. Сльози Асклепія через кончину найяснішого і найвидатнішого пана Яна Тонського

Етикетний твір відомого латиномовного автора Станіслава Безановського[1] має назву «Сльози Асклепія через кончину найяснішого і найвидатнішого пана Яна Тонського (...), спостережені Станіславом Йозефом Безановським Львів’янином, доктором рідного Краківського університету (...)». Епіцедій написаний 1664 р. з нагоди смерті Яна Тонського, доктора філософії, обох прав та медицини і «в рідному Краківському університеті професора, найвидатнішого у математичних науках». За спостереженнями дослідників, підручник «Загальна арифметика і тригонометрія, плоска та сферична з практичною геометрією та іншими частинами математики[2]» (1645) Яна Тонського в XVII ст. користувався неабиякою популярністю.

Людмила Шевченко-Савчинська (Медієвіст)

Назва латиною: Lachrymae Aescvlapiі in obitum ... Ioannis Tonski, philosophiae, iuris vtrisque [et] medicinae doctoris...
Обсяг: 7 с.
Видавець: Cracoviae: apud Haeredes [et] Successores Lucae Kupiss
Рік видання: 1664
Оригінал зберігається: НБУВ імені В. Вернадського, відділ cтародруків, шифр R 1738
Мова: латинська

Читайте також: «Leopolis Triplex Czyli Kronika Miasta Lwowa» – Зиморовичів міф Львова?

Етикетний твір відомого латиномовного автора Станіслава Безановського[1] має назву «Сльози Асклепія через кончину найяснішого і найвидатнішого пана Яна Тонського (...), спостережені Станіславом Йозефом Безановським Львів’янином, доктором рідного Краківського університету (...)». Епіцедій написаний 1664 р. з нагоди смерті Яна Тонського, доктора філософії, обох прав та медицини і «в рідному Краківському університеті професора, найвидатнішого у математичних науках». За спостереженнями дослідників, підручник «Загальна арифметика і тригонометрія, плоска та сферична з практичною геометрією та іншими частинами математики[2]» (1645) Яна Тонського в XVII ст. користувався неабиякою популярністю.

Більша частина прозиметричного твору «Сльози Асклепія» має форму вірша і називається, як увесь епіцедій. У ній перелічуюються наукові та професійні досягнення Яна Тонського, з основним акцентом на медицині, якій замолоду він уділяв більше уваги (докторський ступінь отримав за кордоном, був лікарем єпископа Петра Гембицького) та математиці.
Друга, прозова частина називається, однак навряд чи ним є, бо, хоча прозові рядки справді відцентровані (подібно до того, як на титульній сторінці видання), «Надпис на могилі» займає понад дві сторінки, і навряд чи помістився б на могильному камені. Тут так само переповідається біографія покійного, лише в стислій формі.

Читайте також: Гарріот та латиномовна культура його часу

Уривок із другої частини:

(...) Зроблено це

Для колись найяснішого і найвидатнішого

пана Яна Тонського,

філософії, обох прав та медицини доктора

і професора в рідному Краківському університеті,

найвидатнішого у математичних науках,

який

найменшою своєю частиною – в могилі цій, а його великий дух прямує найвеличнішим шляхом вічності.

Коли над смертністю в житті він панував завжди, в смерті навчився підкорятися.

Лицар найученіший

Прагнення до наук з юного віку мав (...)

1 Див. Детальніше: http://www.medievist.org.ua/2013/12/stanislaus-biezanowski-amazon.html
2 Ioannis Tonski Medici & Mathematici, in Academia Cracouiensi Facultatum omnium ProCancellarij De Cometa Dogma Mathematicum: Cometographo Anni proxime elapsi 1652 apprime necessarium