Медієвіст
Обсяг: 25 c.
Видавець: Вид-во Моск. університету
Рік видання: 1811
Оригінал зберігається: НБУ ім. В. Вернадського, відділ cтародруків та рідкісної книги, шифр Тр 2394 (53)
Мова: латинська (з російським перекладом).
Фотокопію можна переглянути також: Timkowsky Romanus (Роман Тимківський). De virtutibus Graecorum et Romanorum oratio
Роман Тимківський (1785, с. Згар Золотоніського пов. – 1820, м. Москва) – педагог, літературний критик, поліглот (знав класичні мови, німецьку, французьку, англійську, польську). За деякими свідченнями, початкову освіту здобув у свого дядька, ченця Києво-Печерської лаври, згодом навчався в Києво-Могилянській академії. Московський університет закінчив 1804 р., 1806 р. здобув ступінь доктора філософії. З 1815 р. очолював Педагогічний інститут у Москві. Був одним із найдіяльніших членів Товариства аматорів російської словесності при Московському університеті, створеному в 1811 р. і в цій іпостасі згаданий навіть у сучасній «Истории Москвы»; член Лейпцізького філологічного товариства.
Роман Тимківський блискуче викладав римську літературу, читав особливо захопливі лекції з античної поезії на словесному факультеті. Промова «De virtutibus Graecorum et Romanorum... – Про чесноти греків і римлян» була виголошена 5 липня 1811 р. на щорічному університетському святі. Загальна її настанова: греки і римляни – це культури не краща й гірша, а культури відмінні, кожну з яких є за що цінувати. Ламаючии стереотипи, Р. Тимківський стверджує, поперше, що греки (за Платоном) – вічні діти, які не хотіли знати історії, отже, не могли подорослішати («...певне їхнє марнославство і прихильність до речей більш красивих, аніж корисних; ... греки були більше подібні до дітей, і ніхто з них не був старим» [c. 6, фото 2283 оригіналу]; по-друге, римляни не були виключно вояками, грабіжниками, зрадниками, що копіювали без розбору грецькі досягнення – «До того ж, запозичене в греків пристосовували до власного смаку, важливості й величі, так що часто завагаєшся, кому з них надати перевагу» [c. 19 рос. перекладу].
На прикладі греко-римської цивілізації вихідець з України доводить, настільки корисною є культурна взаємодія між сусідніми народами: «Залишається дякувати йому [провидінню – Л. Ш.-С.] за те, що ми народилися в цих краях, у ці часи, а все інше, що в інших країнах бачимо суперечне нашому способу мислення, спробуємо обернути на власну чи суспільну користь» [c. 4, фото 2282 оригіналу].
Читайте також: Гарріот та латиномовна культура його часу
Роман Тимківський влучно підмічає негативні якості греків, які називає продовженням їхніх чеснот: «[греки – Л. Ш.-С.], не терплячи пута й турботи сімейного життя, тратили дні в народних зібраннях, прогулювалися садами та де-інде за містом» [c. 9 рос. перекладу, фото 2285 оригіналу], знаходить численні видатні якості римлян: «так були влаштовані, що вдома і на війні щонайбільше зробити й витерпіти були спроможні» [c. 13 рос. перекладу, фото 2287 оригіналу].
Особливістю видання твору Романа Тимківського «De virtutibus Graecorum et Romanorum» є переклад латиномовного оригіналу російською, здійснений студентом Іваном Давидовим. Цей переклад цілком достатній для того, щоб скласти загальне враження про зміст промови, однак тим, хто бажає зануритися в тонкощі, слід звернути увагу на кілька важливих моментів. По-перше, переклад коротший за оригінал на чотири сторінки – подиву гідна річ, враховуючи те, що всередньому кількість складів у словах латинської мови значно менша, ніж у словах російської, а синтаксис дає змогу виразити думку небагатослівно. Окрім того, перекладач іноді жертвував точністю на користь стилістичній довершеності. Для прикладу – порівняння трьох фрагментів тексту:
1.
Латиномовний оригінал: ...ita comparati, ut domi militiaeque maxima quaeque et facere et pati possent [c. 15, фото 2287].
Російськомовний переклад: ...словом, способны были в мире и на войне переносить все ужасное и производить все великое [c. 13, фото 2300]
Україномовний переклад: ...так були влаштовані, що вдома і на війні щонайбільше зробити й витерпіти були спроможні.
Читайте також: Роль класичної освіти у формуванні Михайла Максимовича як науковця
2.
Латиномовний оригінал: Imo vero, posteaquam magistratus animadverterat plebem nulla alia re magis refringi posse, quam coeca deorum, eorumque voluntatis veneratione, arripuit hanc occasionem, et tanta sagacitate religiones ad reipublicae negotia omnia adhibuit, ut in illis populi regundi optimum instrumentum haberet [с. 20, фото 2290].
Російськомовний переклад: Правительство, заметив, что самое надежное средство обуздать простой народ есть слепое поклонение богам и исполнение их воли, обратило сие в пользу и, сединив тесно религию со всеми государственными делами, имело всегда в ней самый верний способ управления чернью [c. 17, фото 2302]
Україномовний переклад: Утім, відтоді як очільники помітили, що простолюд не може краще приборкати жодна інша річ, як сліпе шанування божої і їхньої волі, ухопилися за цю нагоду і з дуже великою спритністю релігію в усяких справах республіки застосовували, її за найкращий інструмент керування народом мали.
3.
Латиномовний оригінал: En utriusque populi naturas, mores et instituta diversa. Alter mollis, vividus et admirabili gaudet fantasia pulchrique sensu, alter compositus, severus et ingenti vi atque acumine mentis pollet [с. 23, фото 2291].
Російськомовний переклад: Вот дух, нравы и образ жизни двух славнейших народов! Один нежен, жив и отличается вкусом и пылким воображением, другой важен, суров и имеет отменную остроту и проницательность ума [c. 19, фото 2303].
Україномовний переклад: Ось двох народів природа, звички та звичаї протилежні. Один м’який, жвавий, тішить дивовижною фантазією і чутливістю до прекрасного, інший урівноважений, суворий, за видатну силу й гостроту розуму цінується.