Могилянський Оратор, вихований на прекрасно підготовлених «Частинах» Марка Туллія Цицерона

«Могилянський Оратор, вихований на прекрасно підготовлених «Частинах» Марка Туллія Цицерона» (назва латиною: «Orator Mohileanus Marci Tullii Ciceronis apparatissimis Partitionibus excultus») був створений професором риторики Києво-Могилянської академії Йосипом Кононовичем-Горбацьким 1636 р., і наприкінці XX ст. перекладений українським неолатиністом Віталієм Маслюком. У фундаментальній праці «Латиномовні поетики і риторики XVII — першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні» (Київ: Наукова думка, 1983) дослідник посилається на 65 творів (переважно рукописів), у яких йдеться про мистецтво красномовства. "Могилянський Оратор" - один з перших відомих київських трактатів, де йдеться про те, як за допомогою риторичного мистецтва зробити промову переконливою. Йосип Кононович-Горбацький посилається на праці Цицерона, Геродота, Плутарха, Саллюстія, Тацита, Плінія Старшого та ін. Видання здійснене у співпраці між проектом «Медієвіст», київською філією ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди 

Читайте також: Латиномовна українська література. Загальний огляд

Автор: Йосип Кононович-Горбацький Переклад: Віталій Маслюк Кількість сторінок: 152 Дата виходу: 29 січня 2014 ISBN: 978-1495248467 ЗАМОВИТИ: Електронну версію (з Amazon.com) за $3,28 Паперову версію за ₴85 Отримати консультацію можна за адресою admin(at)medievist.org.ua

"Якщо б когось талановитого відвести в великі, дрімучі ліси, то напевно його природні здібності не зробили б з нього оратора, ба, скажу ще більше, він не вмів би навіть складати слів, а не тільки говорити добре та красномовно. Якщо ж його в тих же лісах навчати мистецтва і передовсім ораторського, то він зможе тоді прекрасно говорити про кожну річ не завдяки своїм природним здібностям, а завдяки [знанням ораторського] мистецтва. Звідси, ніхто, в кого є лише природні здібності, не в силі говорити не тільки про всяку, але й про одну якусь річ. Найкраще про те сказав Аристотель у другій книзі «Фізики»: «Мистецтво доповнює те, чого не може зробити талант». Отже, без [знання ораторського] мистецтва не може бути оратора. Звідси, [знання ораторського] мистецтва є необхідним." Йосип Кононович-Горбацький. "Могилянський Оратор" Читайте також: Українські поетики й риторики епохи Бароко: типологія літературно-критичного мислення та художня практика

Придбати паперову версію також можна у книгарні "Наукова думка" (м. Київ, вул. Грушевського, 4)