Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI - початок XVII століття. Історико-філософський нарис

XV-XVI сторіччя в історії української філософії були довгий час ніби tabula rasa. Вважалося, що тоді на наших теренах, порівняно з Європою, нічого цікавого не відбувалося. Відтак, у "Нарисі з історії філософії на Україні", що вийшов друком 1966 р., весь багатовіковий здобуток, що охоплював час, починаючи від доби Київської Русі й аж до XVII ст., розглядався всього на 15 сторінках книги. Натомість, 1-й том "Історії філософії на Україні", що вийшов у світ 1987 р., майже цілком присвячено вивченню сутності процесів, що відбувалися в історії філософської думки України саме за тих давніх часів.

Ростислав Радишевський, д. філол. н., проф. кафедри полоністики КНУ ім. Тараса Шевченка. Рецензія на монографію Володимира Литвинова "Ukraine: Seeking Its Identity. The 16th-Early 17th Centuries. Historical and Philosophical Essay"

Це вдалося зробити завдяки сприянню дирекції Інституту філософії НАН України та організаційним здібностям знакових постатей Відділу історії філософії, нині покійних, - В.М. Нічик, B.C. Горського, М.Д. Роговича, які спромоглися залучити до дослідження цього періоду науковців з інших міст України. Головний акцент ставився на перекладанні і дослідженні латиномовних текстів. Брав участь у цьому процесі і В.Д. Литвинов, який має на сьогодні значний науковий доробок. Чи не найбільшою його заслугою є відкриття нового напрямку в історії української філософії - ренесансного гуманізму в Україні. Це потверджують кілька його монографій з цієї проблематики, а також включення до вузівських підручників з історії української філософії окремого розділу - Ренесансний гуманізм в Україні.

Читайте також: Давня література: з полону стереотипів

У кінці 2012 року у видавництві "Академперіодика" з’явилася книга Володимира Литвинова «Ukraine: Seeking Its Identity. The 16th - Early 17th Centuries. Historical and Philosophical Essay». Це англомовний варіант монографії "Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI - початок XVII століття. Історико-філософський нарис", що побачила світ 2008 р., яка мала значний резонанс (див., напр. тут), а також відзначена Дипломом II ступеня у номінації «З глибини знань», що його оголосив Державний комітет телебачення та радіомовлення України під час міжнародної виставки в Києві 18-21 серпня 2009 року. Разом з тим, автор монографії був номінантом на Шевченківську премію 2011 р.

Монографія є наслідком осмислення великої за обсягом і складної за змістом літератури - значною мірою першоджерел іноземного походження, які стосуються розглядуваного періоду (XVI-поч. XVII ст.). Внаслідок історико-філософського аналізу текстів Володимиру Литвинову вдалося виявити розмай ідейних розбіжностей у поглядах тогочасних українських мислителів, яких автор розділяє на чотири ідейні угрупування: православно-консервативне (уособлюване Іваном Вишенським), утраквістичне (представлене діячами братств та Острозького культурно-освітнього осередку), унійне (очолюване Іпатієм Потієм) і ренесансно-гуманістичне (у межах якого розвивалася західноєвропейська версія ренесансно-гуманістичної культури). Аналіз цих духовних течій в тогочасній Україні дозволяє відстежити тривалий процес становлення вітчизняної ранньомодерної культури і філософської думки. Погляди мислителів, які належали до різних угрупувань не завжди були полярними на ті чи інші аспекти духовного життя і культури України, але різниця все ж була, - що й дало можливість проаналізувати їх окремо.

Читайте також: "Гендерні" погляди Станіслава Оріховського (українського мислителя 1-ї половини ХVІ-го ст.)

У книзі представлено масштабну картину доби - суспільно-політичні обставини, розвиток освіти, культури, міжконфесійні відносини, філософські течії, у яких наявний значний інтерес до правдивого світу, людини, природи. Остання стає об'єктом наукового вивчення і не протиставляється людині, яка вже розглядається як частина природи, її найдосконаліший витвір. Людина відкриває свою духовну суть, осмислює своє місце в природі і суспільстві. Ці питання проходять магістральною темою не у всіх мислителів. В історичному плані кожне угрупування відіграло свою неповторну роль і залишило свій незабутній слід.

Розібравшись в конгломераті різножанрового й багатомовного емпіричного матеріалу, який накопичився досі, врахувавши різні думки і висновки попередників, Володимир Литвинов створив струнку філософську концепцію викладу, яка разом з докладною структурованістю допомагає конкретному читачеві знайти цікаве для нього місце. Монографія розширює хронологічні рамки існування в Україні професійної філософії, принаймні, на 2 століття в глиб віків і пояснює логічність відкриття Києво-Могилянської академії у середині XVII ст. Висновки, зроблені у монографії переконують, що українська культура у розглядуваний період розвивалася в контексті пан'європейської культури і була повноцінною її складовою.

Актуальною монографія є і для сучасної України, позаяк порушує проблему осмислення шляху, яким і куди прямує Україна. Під ідентичністю автор розуміє почуття «належності, що змушує індивіда впізнавати власні риси в певному, відмінному від інших, співтоваристві, що володіє власною системою цінностей». Усвідомлення цієї ідентичності - завдання, що стояло перед українською нацією протягом багатьох віків.

З питань придбання звертайтеся: vdlitvinov(at)voliacable.com