Білецький Андрій. Вибрані положення з універсальних теологічних дисциплін

Медієвіст

Назва латиною: Positiones selectae ex universis disciplinis theologicis quas... in Aedibus Universitatis pro laurea doctorali consequenda ... suscepit... Andreas Bielecki... Обсяг: 8 с.
Видавець: Leopoli typis Pillerianis
Рік видання: 1789
Оригінал зберігається: ЛБАН імені В. Стефаника, шифр III CT 15 186
Мова: латинська.

«Вибрані положення з універсальних теологічних дисциплін» Андрія Білецького приховують за зовнішньою формою, що цілком відповідає тогочасним стандартам, дещо несподіваний зміст. Брошура налічує вісім сторінок, на яких викладено 50 тез, пронумерованих латинськими цифрами. Заголовок на обкладинці видання повідомляє, що ці «Вибрані положення з універсальних теологічних дисциплін, які перед вельми поштивого і відомого декана та інших професорів факультету теології у стінах університетських для здобуття лавра докторського на привселюдний захист виносить шановний, шляхетний і видатний Андрій Білецький, дійсний бакалавр теології цезаро-королівського головного розплідника грецької віри, вихованець Катедри і перемиської дієцезії священник, у Львові дня серпня 1789 р.»

Читайте також: Ходикевич Климент. Слава мученика Климентія, римського понтифіка

Всупереч одвічній манері мислителів звеличувати минуле і ганити сьогодення, Андрій Білецький стверджує, що не тільки «Вік, коли народився Христос, і скількись небагато відтоді століть визначних, на літературу і на вільні мистецтва багатих, були придатними для поширення його релігії і для припинення суперечок», але й після кількох епох занепаду («Наступна епоха найбільше через Схід сумного вигляду набула,» [ibid.] – імовірно, йдеться про розкол церкви на західну і східну, що сприймався Римом як відокремлення, схизма, східної її частини) – «У наш вік, в який живемо, завдяки освіченим товариствам чоловіків мудрих, як католиків, так євангелістів, і завдяки лікуванню для релігії християнської незмірна користь постала» [ibid.].

Читайте також: Латинськомовний текст у церковному житті України кінця XVI–XVII ст.

Пояснення саме такому, per aspera, ходу розвитку християнства теолог знаходить, по-перше, у занедбанні науки, вільних мистецтв, проте додає на завершення оптимістичну ремарку: «Боецію, Касіодору і Беду винагороди за науки не можна не надати, також зусилля Карла М. для збереження вільних дисциплін заслуговують всіляких похвал, однак лишень Алкуїн від знищення їх урятував» [ibid.]; а, по-друге, у спочатку неправильно вибраній методиці: «Філософія тим часом аристотелівська, до теологічних шкіл перенесена для численних диспутів і суперечок ведення, менш для оборони і поширення релігії придатна виявилася» [ibid.]. І все ж свої часи, як і найперші по народженню Христа, автор вважає благодатними для розповсюдження релігії – завдяки розвитку освіти та медицини, на яких він робить у своїй праці помітний наголос.

Білецький також уділяє увагу основоположним питанням християнства: про Святу трійцю, про те, як «стражданням і смертю був викуплений увесь рід людський» [ibid.] тощо, не роблячи тут жодних оригінальних висновків. Значно цікавішими є тези, що дають певне уявлення про сприйняття греко-католиками співвідношення світської та духовної влади в суспільстві: «Імперія церкви є цілком священна, таким чином, ніколи добру суспільства зашкодити не може»; «За правом королівським найвищого нагляду правителеві належить право прийняття скарг та звернень щодо зловживання» [ibid.]. Адже, перебуваючи на перетині двох християнських конфесій, унійне богослів’я мало змогу робити вибір на користь того, що було йому ближчим: як відомо, східна християнська церква пропагувала єдність держави і церкви, західна – більшу дистанційованість цих структур. Тому цікаво з’ясувати, до чого схиляється греко-католицький автор, стверджуючи божественне походження природних і суспільних законів, а також те, що всяка дія людини розглядається з погляду Бога і суспільства.

Читайте також: Зиморович Бартоломей. Дім шляхетності і честі...

Ця праця, що виявляє водночас ознаки належності до конфесійної та інтелектуальної прози, додає нові штрихи до літературного образу священика Зокрема, натрапляємо на зауваги щодо професійної освіти майбутніх священників: «Через різницю становища, умов і професій людських різна мусить бути освіта; тут в одній і тій самій школі становлення відбувається майбутнього землероба, митця, священика, військовика, лікаря, радника і науки втрачають свій бажаний ефект»; необхідних якостей: «У самій промові, якщо голос і зовнішній вигляд тіла справі, про яку йдеться, відповідає, великої ваги настановам це надає»; «релігійні догмати таким чином мають проповідуватися, щоб добрі звичаї запроваджувати, ніколи їм не зашкодити», а для цього слід дбати і про «тілесне здоров’я нащадків – (...) перш за все забезпечення повітрям, сном, одягом, охайністю і фізичними вправами має значення». Більше за те, перемиський священик грецької віри стверджує в своїй роботі, що «не дуже чесно чинять ті проповідники, які у промові про первородний гріх роблять настільки великим зло, яке з нього випливає, замість того, щоб належну терпимість до цього виявляти, постійно проповідують проти нього». Це пояснюється позицією богослова, який вважає дуже важливим серед обов’язків духовенства, «щоб народ, йому довірений, не лише вічне, а й тимчасове щастя отримував» [с. 2–8].

І
Вік, коли народився Христос, і скількись небагато далі століть визначних, на літературу і на вільні мистецтва багатих, також відтоді для поширення його релігії і для припинення суперечок передусім були.
ІІ
Наступний вік найбільше через Схід сумного вигляду набув. Мистецтва вільні неуками на три і чотири елементи були розділені, звідси походить і християнської релігії легковірність, і лихо, гірше за всяке марновір’я.
ХХІІ
Імперія церкви є цілком священна, таким чином, ніколи добру суспільства зашкодити не може.
ХХХІX
У всякому розвиткові/освіті клімат, форма правління, релігія місця має свій вплив.
40
Через різницю становища, умов і професій людських різна мусить бути освіта; тут в одній і тій самій школі становлення відбувається майбутнього землероба, митця, священника, військовика, лікаря, радника і науки втрачають свій бажаний ефект.
41
Тілесне здоров’я нащадків – для кожного з них щастя, і сприятливі цьому обов’язки у повсякденному житті найбільш необхідні, перш за все забезпечення повітрям, сном, одягом, охайністю і фізичними вправами має значення.