1591 р. Еразм Сикст розпочинає навчання у Краківській академії, докторський ступінь здобув в Італії 1602 р. Після повернення на батьківщину спочатку оселяється в Кракові, де на посаді професора викладає в Академії, потім переїздить до Львова. Упродовж багатьох років і до останнього дня обіймав високі й відповідальні посади в міській адміністрації. З 1627 р. він виконував також функції міського лікаря Львова. Очолив опозицію в магістраті і виграв судовий процес проти багатія і політика Мартина Кампіяна. На схилі літ Е. Сикст був призначений професором медицини в Замойській академії. Помер у Замості 1635 р. По його смерті залишилася велика багатомовна книгозбірня, в якій налічувалося 750 книг із медицини, юриспруденції, теології та класична художня література, також 50 творів живопису.
Професор Сикст безпосередньо причетний до діяльності центру медицини та фармації Успенському братстві, де систематизувалися медичні знання та надавали необхідну допомогу хворим. Найвідоміші з його робіт – трактат про термальні джерела у селі Шклі поблизу Львова (Замостя, 1617), медичний коментар до творів Луція Сенеки (Львів, 1627) та коментар до трактату Геркулеса Саксонського про ковтун (Hercules de Saxonia (1551–1607) De plica quam Poloni Gwozdziec, Roxolani Koltunum vocant. Liber nunc primum in lucem editus, Padova, Officina Laurentii Pasquati, 1600).
Більше за тегом Еразм Сикст