Hilarion Jaroszewicki. Arbor Tulliana Jasinsciano

Arbor Tulliana Jasinsciano – це збірка з текстів двох латиномовних риторик, що мали аналогічну назву і були створені між 1685 та 1704 рр. викладачами та студентами Києво-Могилянської академії під керівництвом Іларіона Ярошевицького. Кожна з праць містить розлогий теоретичний розділ та додатки, в яких наводяться реальні промови (латинською та польською): гетьману Іванові Мазепі, київському митрополиту Варлаамові Ясинському, та твори: «Декламація про страждання Христа», «Декламація, або вибори після здійсненого поховання старого року», «Декламація про святу Катерину», а також вступи до загальної логіки та філософії. Наше видання поєднує повний текст Arbor Tulliana та оригінальну частину Tulliana Arbor. Здійснюючи розпізнавання, ми намагалися, за змоги, відтворити особливості фор­матування та розташування старовинного тексту. В тих місцях, де розібрати напи­сане було неможливо, ми помістили фото відповідних рядків рукопису.

Читайте також: Могилянський Оратор, вихований на прекрасно підготовлених «Частинах» Марка Туллія Цицерона



Автори: Іларіон Ярошевицький
Дата видання: 7 липня 2014
Кількість сторінок: 518
ISBN: 978-1500551216


Доставка здійснюється Укрпоштою чи Новою поштою. Отримати консультацію можна за адресою admin(at)medievist.org.ua


ПЕРЕДМОВА

Хотілося б розпочати передмову фразою «Ви тримаєте в руках унікальну працю», втім це не зовсім так. Унікальним є лише факт публікації у XXI ст. латиномовного тексту могилянської риторики, а самих творів такого плану професор Віталій Маслюк у своїй праці «Латиномовні поетики та риторики XVII – першої пол. XVIII ст. та їх роль у роз­витку теорії літератури на Україні» нараховував не менше 65.

Пропоноване видання – це комбінація з двох рукописних текстів: Arbor Tulliana Ja­sinsciano («Туліянсько-Ясинське дерево», 1703 р.) та Tulliana Arbor («Туліянське дерево», 1685 р.). Щодо датування другого тексту, то після перегляду виникають обґрунтовані сумніви, оскільки тут згадуються події 1690-их рр. або й пізніші (Наприклад, у додатках міститься текст «Zegarz bijący», який у Могилевській хроніці Т.Р. Сурти й Ю. Трубницького називається так: Zegier, biiący (...) za krola (...) Awgusta Wtorego, roku 1701 woyny szwedzkiey ządaiąc. http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov28.htm ).  


Текст праці також почасти доступний за посиланням: Arbor Tulliana Iasinsciano

І взагалі «Tulliana Arbor» більше нагадує «сигнальний примірник», а то й робочу чернетку: видання не має титульного аркуша (на тлі розкішних титулів Arbor Tulliana чи Cedrus Apollinis), містить низку недописаних фрагментів, та й загалом основна частина обох праць – теорія ри­торики – є ідентичною. Праця 1685 р. містить частину «Поетика», якої немає у виданні 1703 р., також відрізняються додатки, що містять а) промови на честь реальних осіб – видатних постатей свого часу: гетьмана Івана Мазепи, київського митрополита Варла­а­ма Ясинського; б) твори (або їхні фрагменти): «Декламація про страждання Христа», «Декламація, або вибори після здійсненого поховання старого року», «Декламація про святу Катерину», а також вступи до загальної логіки та філософії.

Читайте також: Латиномовна українська література. Загальний огляд

Наше видання поєднує повний текст Arbor Tulliana та оригінальну частину Tulliana Arbor. Здійснюючи розпізнавання, ми намагалися, за змоги, відтворити особливості фор­матування та розташування старовинного тексту. В тих місцях, де розібрати напи­сане було неможливо, ми помістили фото відповідних рядків рукопису. Звісно, оста­точ­на редакція розпізнаного латиномовного тексту може бути здійснена лише його пе­рекладачем. Сподіваємося, що охочі перекласти і дослідити ці роботи могилянських професорів знайдуться вже у найближче десятиліття. А поки що робимо свій внесок у важливу справу повернення із забуття української латиномовної спадщини – опри­люд­нюємо тексти, що давно зачекалися на увагу науковців .

Насамкінець, висловлюємо щиру вдячність професору Університету Альберти На­та­лії Пилип’юк за люб’язно надану нагоду попрацювати з цим текстом.

Костянтин Балашов, Людмила Шевченко-Савчинська, 2014