Станіслав Оріховський-Роксолан

Станіслав Оріховський-Роксолан (11 листопада 1513, с. Оріхівка Перемишльського повіту Руського воєводства — 1566, Журавиця, нині Підкарпатського воєводства) — письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст. Отримав ґрунтовну вищу освіту навчаючись у Краківському (1526 p.), Віденському (1527 p.), Віттенберзькому (1529 p.), Падуанському (1532 p.), Болонському (1540 p.) університетах, де засвоїв полемічні засоби гуманістів. З метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг. У 1543 р. повернувся на батьківщину.

Станіслав Оріховський-Роксолан (11 листопада 1513, с. Оріхівка Перемишльського повіту Руського воєводства — 1566, Журавиця, нині Підкарпатського воєводства) — письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст. Отримав ґрунтовну вищу освіту навчаючись у Краківському (1526 p.), Віденському (1527 p.), Віттенберзькому (1529 p.), Падуанському (1532 p.), Болонському (1540 p.) університетах, де засвоїв полемічні засоби гуманістів. З метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг. У 1543 р. повернувся на батьківщину.

У галузі політики висловлював ідею «європейського дому» — згуртування європейських народів для подолання турецької експансії. Оріховський — один із перших в Європі ідеолог освіченої монархії (вважав доцільним мати «філософа на троні»). Аналізував природу монархічної держави, вважав за необхідне дотримуватися виборності короля всім народом. Разом з тим, працював над основами теорії демократичної держави, де влада підзвітна народові. Відстоював тезу відокремлення церкви від держави та верховенство світської влади. Вважав необхідним підпорядкувати приватні інтереси суспільним. У громадському житті найголовнішим вважав принцип спільного блага.

Читайте також: Оріховський Станіслав. Панегірик на шлюб короля Польщі Сигізмунда Августа

У творах Оріховського знаходимо нові гуманістичні погляди на історію, на місце і роль людини в історичному процесі. Останній він розглядає не як реалізацію наперед визначеного Божественного припису, а як людську драму в дії. «Історик, — говорить Оріховський, — нічого не повинен вигадувати, а писати лише правду: не керуватися ні дружбою, ні ненавистю». Мислитель брав участь у вирішенні конкретних актуальних політичних завдань сучасного суспільного життя, тому історію він уважав чинником пробудження самосвідомості народу, історичної пам’яті, виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни. При цьому він уважав себе українцем з польської держави (gente Ruthenus, natione Polonus). Оріховський був найвизначнішою постаттю в українській і польській культурі доби Відродження.

Високо цінував освіту, мораль, рідну мову, культуру, релігійну толерантність, вільний вибір релігії, віру предків, гідність людини, патріотизм, служіння державі, громадську активність.

В галузі історії Оріховський підтримував цінності самосвідомості народу, історичної пам'яті, виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни.

Більше за тегом Станіслав Оріховський