Принципи формування бібліотеки вченого-гуманітарія у середині XX століття (на прикладі Івана Крип’якевича)
Тамара Литвин, головний бібліотекар відділу рідкісної книги ЛННБУ ім. В.Стефаника, кандидат історичних наук, e-mail: tamaralytvyn@rambler.ru
Українське бібліотекознавство має незначний досвід збереження і реконструкції приватних бібліотек вчених XIX – XX ст. Частина з них до сих пір перебуває поза державними архівними і бібліотечними фондами. Лише в останні два десятиліття розпочато дослідження розпорошених особистих бібліотек І. Франка, Б. Грінченка, В. Антоновича, Ф. Вовка, І. Лужицького, О. Кониського [1]. Львівські архівісти, музейники та бібліографи намагаються реконструювати бібліотеку митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького, яка була розпорошена і частково знищена після Львівського псевдособору 1946 р. Зрозуміло, що ці та інші приватні бібліотеки, як, зрештою, державні та громадські, – це духовна скарбниця українства, його колективна історична пам’ять. Зауважимо і те, що віртуальні реконструкції бібліотек учених та підприємців ХІХ – ХХ ст. активно проводяться в Росії та Польщі.
Читайте також: Історична особа крізь призму етикетного твору
Серед львівських учених і бібліофілів великою повагою користувався історик І. Крип’якевич, який до 1939 р. був одним із чільних діячів Наукового Товариства імені Шевченка, а в радянський час – професор Львівського університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Відомий вчений мав добре укомплектовану особисту бібліотеку, якою користувалася родина, багато його учнів і колег – істориків, археологів, мовознавців, мистецтвознавців, фотомитців. На жаль, ця книгозбірня до сих пір комплексно не досліджена.
Підґрунтям до особистої реконструкції бібліотеки відомого львівського вченого – культуролога ХХ ст. послужили два списки, які складені особисто її господарем і нині зберігаються у фонді НТШ Центрального державного історичного архіву України у Львові та особистому архіві вченого, яким довгі роки опікувалася родина сина Р. Крип’якевича. В історичному архіві виявлено два списки бібліотеки: рукописний (очевидно чорновий) включає 451, а друкований – 425 позицій [2]. У домашньому архіві зберігається більш повний машинописний список бібліотеки за 1930 р. і рукописний кінця 20-х років [3]. У рукописному списку зібрано головно художню та мемуарну літературу. Загалом, за нашими підрахунками, бібліотека вченого нараховувала не менше 2,5 тис. друкованих видань (монографій, збірників документів, каталогів бібліотек, видавництв і книгарень, карт, підшивок газет і журналів). До цього переліку не включено упорядкований вченим архів [4]. На жаль, через рукописні скорочення і неповний опис багатьох книг не вдалося відтворити точні назви, рік і місце друку багатьох видань.
Повагу до бібліотек допитливому юнакові прищепив батько – доктор богослов’я Віденського університету, отець Петро Франц Крип’якевич. В його родині була добре укомплектована бібліотека – видання з історії церкви і теології, латинські, грецькі та церковно-слов’янські стародруки [5]. Після смерті батька 1914 р. частину збірки (796 книг) подаровано бібліотеці НТШ. У період радянського тоталітаризму більшість збірки передали до Львівського музею історії релігії та атеїзму.
Читайте також: Книжковий фонд відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як джерельна база історичних досліджень
Учений не ставив за самоціль зібрати велику кількість видань. Він неодноразово в молодості та зрілому віці дарував книги із своєї колекції Бібліотеці НТШ. Зокрема, лише у 1936 р. він передав їй 289 книг. Того ж року аналогічні пожертви здійснили його приятелі: родина Менцінських (321 книга, 1691 нот), Г. Шухевич (585), М. Возняк (599), І. Раковський (164) [6]. За нашими підрахунками до 1939 р. учений подарував бібліотеці товариства майже тисячу видань. До цієї благодійної справи історик залучив також брата Лева. Більшість цих видань нині зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Вони мають неабияку наукову, історичну, духовно-культурну, а також матеріальну цінність.
Домашню бібліотеку вчений систематизував за тематичними групами: археологія та історія України; локальна історія (Галичина, Львів; Волинь; Холмщина); Польща; історіографія; шкільництво; історія церкви; географія; культура; книгознавство; бібліотеки; військо; біографії. Власне це ті теми, за якими автором написано найбільше книг, статей, популярних розвідок. Зауважимо, що перші навички бібліотечної справи, бібліографування молодий науковець дістав у 1911–1912 рр., коли був “стипендіатом” у бібліотеці НТШ, тобто молодшим бібліотекарем [7].
Найкраще у приватній бібліотеці була укомплектована збірка праць з давньої та нової історії України, Польщі, Росії, Австро-Угорщини, зокрема українських, російських і польських учених старшого покоління та сучасників, надрукованих в Австро-Угорщині (Львів, Відень, Жовква, Тернопіль), Росії (Київ, Москва, Санкт-Петербург), міжвоєнній Польщі. Це насамперед історичні та джерелознавчі книги українських учених – В. Антоновича, А. Петрушевича, І. Шараневича, М. Грушевського, О. Грушевського, Д. Зубрицького, М. Аркаса, Д. Багалія, С. Томашівського, Є. Перфецького, І. Борщака, Л. Окіншевича, М. Кордуби, Б. Януша, російських істориків – В. Ключевського, М. Довнар-Запольського, Д. Іловайського, польських істориків – А. Прохаски, О. Галецького, О. Яблоновського та ін. Використавши публікації колег та матеріали різних архівів, І. Крип’якевич підготував низку праць з історії Галицько-Волинського князівства, княжого і козацького війська, духовної спадщини народу.
Особливо ж багатою була підбірка з історії Греко-католицької церкви (праці Миколи Чубатого, В’ячеслава Липинського та ін.). Частину цінної колекції історик успадкував від батька П. Ф. Крип’якевича, перу якого належить чимало оповідань, кілька наукових книг і майже чотири десятки богословських статей, що написані українською, польською, німецькою, грецькою і російською мовами. Батькові книжки, як правило, позначалися екслібрисами О. Кульчицької [8]. Історія українського православ’я представлена публікаціями галицьких і наддніпрянських авторів А. Петрушевича, І. Огієнка, О. Лотоцького, В. Модзалевського [9].
Глибоко досліджуючи літопис національно-визвольної боротьби українського народу XVI–XVIII ст., Іван Крип’якевич збирав літературу та опубліковані джерела з історії козацтва. Це, зокрема, наукові праці В. Антоновича, М. Драгоманова, М. Грушевського, В. Яворницького, М. Возняка, В. Доманицького, Д. Багалія, історична фольклористика І. Франка та Ф. Колесси, популярна проза А. Чайковського і В. Будзиновського [10].
Читайте також: Розмаїття етнонімів як відображення політичного світогляду освіченого львів’янина XVII ст.
Історико-краєзнавча частина бібліотеки включала публікації українських, російських і польських авторів про Галичину, Волинь та Холмщину: міста Галич, Львів, Теребовля, Звенигород, Самбір, Володимир, Остріг, Луцьк, львівські міські церкви, гуцульські села, династію Острозьких, волинську ікону. [11]. Особливо багатою була підбірка робіт історика мистецтва М. Голубця [12]. Цікавився науковець також бойовим шляхом легіону УСС (1914–1918) та Галицької армії (1918–1920), мав документальні та белетристичні публікації колег з історії УНР і ЗУНР.
У бібліографічній підрубриці каталогу бібліотеки “Львів” подано історичні та археографічні праці австрійської, польської та радянської доби, які й донині не втратили наукової вартості. Зокрема, у бібліотеці були різні довідники і путівники по Львову.
У рубриці “Польща” можемо побачити кількатомну “Бібліографію Польщі”, яка готувалася за участю науковців Львівського університету у 10–30-ті рр. ХХ ст., “Бібліографія бібліографії Польщі” В. Гака (опублікована 1921 р. у Львові). Вчений користувався різними каталогами: архівів Львова (1882), Львівського університету (1917), Закладу народового ім. Оссолінських (1894, 1917), збірок бібліотеки Промислового музею (1894), музею В. Лозинського (1897), Бібліотеки і музею Народного дому, Національного музею, різних книжкових і мистецьких виставок у Львові, Жовкві, Стрию. Є також різні хроніки львівських установ, організацій, зокрема НТШ, гімназій, університету Яна Казимира. Вчений збирав бібліографічні покажчики, зокрема Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Особливо багато в бібліотеці є різних бібліографій польських видань (історичних, педагогічних та ін.) [13].
Зібрано також численні видання з історії освіти і шкільництва в Україні, зокрема студії польських авторів про стан освіти на польських і литовських землях у XVIII–XIX ст., Львівський, Київський та Віденський університети [14].
Особливу увагу в колекції привертають польськомовні раритети з географії, спеціальні монографії, шкільні підручники, окремі карти Польщі, України, Галичини, Львова та інших міст.
Як член Українського товариства бібліофілів у Львові вчений збирав книгознавчі студії та часописи, які виходили в Польщі, Чехословаччині, Україні. Крім популярного львівського квартальника “Українська книга” (1937–1939) у бібліотеці вченого зберігалося перше (і єдине) число квартальника “Книжник” (видав 1927 р. у Львові Союз українських накладень і книгарень) [15], а також часопис “Бібліологічні вісті” (видавав Український науковий інститут книгознавства у Києві).
У бібліотеці вченого зберігалися різні академічні часописи УСРР – “Вісник природознавства” (Харків, орган Українського географічного інституту), “Україна” (Видання Історичної секції Всеукраїнської академії наук). Припускаємо, що ці та інші наддніпрянські видання І. Крип’якевич міг особисто привезти 1929 р. із Києва, в якому побував на запрошення М. Грушевського. До речі, 28 квітня того ж року львівський історик відвідав Всенародну бібліотеку України, де виступив на засіданні Історичної секції ВУАН; короткочасно відвідав і Харків [16]. Харківський “Вісник природознавства” та інші столичні наукові друки львівський вчений міг отримати особисто й від свого давнього приятеля-галичанина, а в той час директора Українського інституту географії та картографії С. Рудницького, який заохочував Івана Петровича залучати галичан до друків у науковій періодиці УСРР [17].
Читайте також: Папери Красносельських (ХVІ–ХІХ ст.) з колекції історичних установ ВУАН
Зрозуміло, що дослідник мав й серійні галицькі видання – “Записки НТШ”, “Записки Чину святого Василя Великого”, а також публікації своїх колег І. Кревецького, В. Дорошенка про діяльність НТШ [18] і Б. Барвінського про бібліотеку і музей Народного дому у Львові [19], окремі львівські видавництва . Особливо цінними є комплекти “Календарів Просвіти” 20-х років, щомісячний журнал “Наша Батьківщина” (орган Українського товариства “Плай”, що виходив за участю І. Крип’якевича у Львові в 1937–1939 рр.). Багато тематичних вирізок є із львівського щоденника “Діло”.
У радянський період бібліотеку вченого поповнили академічні часописи СРСР-УРСР – “Український історичний журнал”, “Архіви України”, “Известия АН СССР”, статті-відбитки російських, вірменських, польських журналів і збірників [20].
Читайте також: Книгозбірня монастиря Ордену босих кармелітів у Вишневці: історія та книгознавча характеристика фонду
У складеній вченим бібліографії окремо виділено розділ “Біографія”, в якому зібрано здебільшого польськомовні видання про східноєвропейські династії періоду середньовіччя, біографії польських королів і гетьманів, окремих науковців – медиків, географів, істориків.
Слід зауважити й те, що бібліотека містила каталоги та анотації львівської, варшавської, краківської періодики [21], численні польськомовні бібліографії – правничу, педагогічну, слов’янознавчу, військову та ін. [22].
Художня література представлена творами української, польської, російської, англійської, французької та німецької класики.
Чимало книг мають дарчі підписи, спеціальні авторські печатки, а також печатки і штампи попередніх власників, зокрема, “Просвіти”, Чину святого Василія Великого. Унікальною є велика колекція екслібрисів ученого.
Як бачимо, більшість видань бібліотеки – це книги, які були опубліковані в Австро-Угорщині у XIX – на початку XX ст., а також у міжвоєнній Польщі. Україномовні видання становлять десь третю частину збірки. Є також література німецькою, російською, французькою мовами. Колекція включає видання таких країн: Австро-Угорщини, Росії, Німеччини, Чехословаччини, Польщі, Великобританії, Швейцарії, США, Італії, УРСР.
Зрозуміло, що приватна бібліотека Петра та Івана Крип’якевичів не була серед найбільших у регіоні. Як свідчать дослідники, до найбільших наприкінці ХІХ – першій чверті ХХ ст., зокрема, належали збірки польських поміщиків В. Баворовського (40 тис. томів), Є. Борновського (20 тис.), публіциста і посла Галицького сейму В. Козловського (20 тис.), літератора і одного з фундаторів української “Просвіти” В. Федоровича (20 тис.), польського посла австрійського парламенту А. Скарбека (10 тис.) та ін. Що ж до професорів Львівського університету, то в них здебільшого були бібліотеки з фондом 1,5–6 тис. книг. Зокрема, професор права і ректор університету О. Бальцер (1858 –1930) мав 1,4 тис. друкованих томів, етнолог і бібліотекар А. Фішер (1889–1943) – 6 тис., історик літератури В. Брухнальський (1859–1938) – 8 тис., географ і видавець Є. Ромер (1871–1954) – 15 тис. томів і 20 тис. карт, літератор і бібліофіл М. Опалек (1881–1964) – понад 5 тис., драматург, ректор університету Я. Каспрович (1860–1926) – 4,7 тис. [23].
Отже, тематичний зміст і хронологічна глибина вказаної бібліотеки дають можливість оцінити не лише духовно-інтелектуальне обличчя його власника, але й наукові та культурно-освітні зв’язки діячів НТШ і Українського товариства бібліофілів, української інтелігенції Львова з іншими регіонами України і загалом Європи та світу. На жаль, через матеріальну скруту в дорадянський період учений змушений був частину бібліотеки розпродати. М. Грушевський намагався частину цієї унікальної книгозбірні в 1928 р. викупити, однак безуспішно [24].
Бібліотека історика, що була знову розпорошена у 40-і й докомплектована у 50–60-і роки ХХ ст. (працював директором Інституту суспільних наук АН УРСР), після його смерті зберігалася в родині сина, вченого-фізика і краєзнавця Р. Крип’якевича. Збереглися й шафи цієї бібліотеки. Загалом у бібліотеці без архіву і періодики нараховується близько тисячі видань. Бібліотекою та архівом родини багато років опікувалася невістка вченого – мистецтвознавець Л. Крип’якевич. Родина прагне створити меморіальний кабінет історика у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника , куди наприкінці 2007 р. передала архів і бібліотеку вченого.
Нагальною є також потреба у науковому бібліографуванні, визначенні правно-культурного статусу інших приватних книгозбірень учених, якнайшвидшого внесення їх до Національного бібліотечного фонду України. У зв’язку з цим підтримуємо ініціативу київського книгознавця Галини Ковальчук щодо удосконалення правової бази нашої держави, яка стосується охорони, реєстрації та доступу до цінних і рідкісних книжково-архівних пам’яток як складової Державного реєстру національного культурного надбання [25]. Це, зокрема й стосується 14 меморіальних бібліотек, які були подаровані НТШ, й нині частково розпорошені. Тому нагальною є потреба у виданні каталогів цих збірок, реконструкцію окремих з них шляхом видання факсимільних друків [26].
Список використаних джерел
1. Кириченко Р. Українські вчені кінця ХIХ – початку ХХ ст.: бібліотекарі, бібліофіли, творці і хранителі історії України (до проблеми вивчення розпорошених бібліотек В. Антоновича, Ф. Вовка, І. Лучицького) / Р. Кириченко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського / [відп. ред. О. Онищенко]. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 331–358; Онищенко О. Бібліотечна справа в Україні наприкінці XIX – у 10-х роках ХХ ст.: стан і основні напрями розвитку / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 2. – С. 3–13.
2. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 11–39.
3. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована.
5. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 11–39; Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована.
6. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована; Литвин Т. Особиста бібліотека вченого як пам’ятка культури та історичний архів епохи: приклад Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 2. – С. 30–35.
7. Стеблій Ф. Листи Івана Крип’якевича до Олександра Оглоблина // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / [відп. ред. Я. Ісаєвич; упоряд. Ф. Стеблій]. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – С. 80.
8. Крип’якевич Петро-Богдан. Фрагменти спогадів (1934–1939) / Петро-Богдан Крип’якевич // Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. Ч. 3. – Філадельфія; Львів, 1995. – С. 629–630; Литвин Т. Особиста бібліотека Івана Крип’якевича початку 30-х рр. XX ст.: спроба реконструкції / Т. Литвин // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII–XX ст.: Доповіді та повідомлення другої наукової конференції, Львів, 29–30 жовтня 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника / [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець; наук. ред. С. А. Арсірій]. – Львів, 2006. – С. 157–162; Литвин Т. Суспільно-культурна і фахова діяльність Українського товариства бібліофілів у Львові (за матеріалами журналу “Українська книга” 1937–1939 рр.) / Т. Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики / [за ред. М. Романюка]. – Львів, 2003. – С. 408–416.
9. Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / [відп. ред. Я. Ісаєвич; упоряд. Ф. Стеблій]. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – С. 147–151, 943–944.
10. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 29–30.
11.Там само. – Арк. 33–34.
12. Там само. – Арк. 31.
13. Голубець М. Белз–Буськ–Звенигород / М. Голубець. – Львів, 1927. – 32 с.; Голубець М. З історії Сокаля / М. Голубець. – Львів, 1929. – 32, ІV с.; Голубець М. Перемишль / М. Голубець. – Львів, 1928. – 31 с.; Голубець М. Теребовля / М. Голубець. – Львів, 1927. – 24 с.
14. Іван Петрович Крип’якевич: Бібліографічний покажчик / [упоряд. О. Д. Кізлик]. – Львів, 1966. – 79 с.; Іван Петрович Крип’якевич: Короткий бібліографічний покажчик / [склав О.Д.Кізлик]. – Львів: Львівська бібліотека АН УРСР, 1958. – 24 с.; Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 1–39; Там само. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – 39 арк.
15. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. –Спр. 2175. – 51 арк.; Там само. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 1–39.
16. Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVII ст. / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 3. – С. 85–87; Крип’якевич І. Зв’язки Івана Федоровича з Краковом / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1943. – Ч. 5. – С. 23–24; Литвин Т. Особиста бібліотека Івана Крип’якевича початку 30-х рр. XX ст.: спроба реконструкції / Т. Литвин // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII–XX ст.: Доповіді та повідомлення другої наукової конференції, Львів, 29–30 жовтня 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника / [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець; наук. ред. С. А. Арсірій]. – Львів, 2006. – С. 157–162; Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 19–21.
17. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних і культурних процесах (1914–1939) / О. Рубльов / Ін-т історії України НАН України. – К., 2004. – с. 323–237.
18. Там само. – С. 241–242.
19. Кревецький І. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові / І. Кревецький. – Львів: НТШ, 1923. – С. 7, 12.
20. Барвінський Б. Бібліотека і музей “Народного Дому” у Львові. 1849–1919 / Б. Барвінський. – Львів, 1920. – 47 с.
21. Центральний державний історичний архів України у Львові, Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 995. – Арк. 1–39; Литвин Т. Колекція періодики в приватній бібліотеці Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.- теорет. конф., Львів, 28–29 жовтня 2005 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики / [за ред. М. М. Романюка]. – Львів, 2005. – С. 597– 602.
22. Treter M. Przegląd treści czasopisma “Lud” 1895 – 1904 / M. Treter. – Lwów: Nakl. Tow. Ludoznawczego, 1906. – 90 s.; Bykowski L. Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej. – Wydawnictwo Fundacji popierania bibliotekoznawstwo im. Maurycij i Goczołkowskiej. № 1 (odbitką z czasopisma “Bibliotekarz”. – R. VIII. – № 11–12, 1936/37) / L. Bykowski. – Warszawa, 1937. – 12 s.; Spis rzeczy “Przeględu Powszechnego”, 1908–1913. – Kraków, 1914. – 113 s.
23. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 1–39.
24. Szocki Józef. Księgozbiory domowe w Galicji Wschodniej 1772–1918 / Józef Szocki. – Kraków: Wyd. Naukowe Akademij Pedegogicznej, 2001. – s. 187–304.
25. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних і культурних процесах (1914–1939) / О. Рубльов / Ін-т історії України НАН України. – К., 2004. – С. 229.
26. Ковальчук Г. Правове поле України щодо роботи з книжковими пам’ятками / Г. Ковальчук // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 1. – С. 50–57; Ковальчук Г. Проблеми створення Державного реєстру книжкових пам’яток України / Г. Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 2002. – № 6. – С. 593–601; Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук. – К.: НБУВ, 2004. – 644 с.
27. Дашкевич Я. Р. Після погрому (Про долю і недолю бібліотеки ) / Я. Р. Дашкевич // Бібліотека наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди. Матеріали круглого столу / НАН України НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НТШ ім. Шевченка у Львові / [упоряд.: Л. І. Ільницька]. – Львів, 1996. – С. 13.
1. Кириченко Р. Українські вчені кінця ХIХ – початку ХХ ст.: бібліотекарі, бібліофіли, творці і хранителі історії України (до проблеми вивчення розпорошених бібліотек В. Антоновича, Ф. Вовка, І. Лучицького) / Р. Кириченко // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського / [відп. ред. О. Онищенко]. – К., 2003. – Вип. 11. – С. 331–358; Онищенко О. Бібліотечна справа в Україні наприкінці XIX – у 10-х роках ХХ ст.: стан і основні напрями розвитку / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Бібліотечний вісник. – 2005. – № 2. – С. 3–13.
2. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 11–39.
3. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована.
5. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 11–39; Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована.
6. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. – Ф. 314. –Ум. од. збер. №153. – Не пагінована; Литвин Т. Особиста бібліотека вченого як пам’ятка культури та історичний архів епохи: приклад Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Бібліотечний вісник. – 2006. – № 2. – С. 30–35.
7. Стеблій Ф. Листи Івана Крип’якевича до Олександра Оглоблина // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / [відп. ред. Я. Ісаєвич; упоряд. Ф. Стеблій]. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – С. 80.
8. Крип’якевич Петро-Богдан. Фрагменти спогадів (1934–1939) / Петро-Богдан Крип’якевич // Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. Ч. 3. – Філадельфія; Львів, 1995. – С. 629–630; Литвин Т. Особиста бібліотека Івана Крип’якевича початку 30-х рр. XX ст.: спроба реконструкції / Т. Литвин // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII–XX ст.: Доповіді та повідомлення другої наукової конференції, Львів, 29–30 жовтня 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника / [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець; наук. ред. С. А. Арсірій]. – Львів, 2006. – С. 157–162; Литвин Т. Суспільно-культурна і фахова діяльність Українського товариства бібліофілів у Львові (за матеріалами журналу “Українська книга” 1937–1939 рр.) / Т. Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики / [за ред. М. Романюка]. – Львів, 2003. – С. 408–416.
9. Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / [відп. ред. Я. Ісаєвич; упоряд. Ф. Стеблій]. – Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. – С. 147–151, 943–944.
10. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 29–30.
11.Там само. – Арк. 33–34.
12. Там само. – Арк. 31.
13. Голубець М. Белз–Буськ–Звенигород / М. Голубець. – Львів, 1927. – 32 с.; Голубець М. З історії Сокаля / М. Голубець. – Львів, 1929. – 32, ІV с.; Голубець М. Перемишль / М. Голубець. – Львів, 1928. – 31 с.; Голубець М. Теребовля / М. Голубець. – Львів, 1927. – 24 с.
14. Іван Петрович Крип’якевич: Бібліографічний покажчик / [упоряд. О. Д. Кізлик]. – Львів, 1966. – 79 с.; Іван Петрович Крип’якевич: Короткий бібліографічний покажчик / [склав О.Д.Кізлик]. – Львів: Львівська бібліотека АН УРСР, 1958. – 24 с.; Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 1–39; Там само. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – 39 арк.
15. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. –Спр. 2175. – 51 арк.; Там само. – Ф. 357. – Оп. 1. – Спр. 60. – Арк. 1–39.
16. Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVII ст. / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1937. – № 3. – С. 85–87; Крип’якевич І. Зв’язки Івана Федоровича з Краковом / І. Крип’якевич // Українська книга. – 1943. – Ч. 5. – С. 23–24; Литвин Т. Особиста бібліотека Івана Крип’якевича початку 30-х рр. XX ст.: спроба реконструкції / Т. Литвин // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII–XX ст.: Доповіді та повідомлення другої наукової конференції, Львів, 29–30 жовтня 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника / [упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець; наук. ред. С. А. Арсірій]. – Львів, 2006. – С. 157–162; Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 19–21.
17. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних і культурних процесах (1914–1939) / О. Рубльов / Ін-т історії України НАН України. – К., 2004. – с. 323–237.
18. Там само. – С. 241–242.
19. Кревецький І. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові / І. Кревецький. – Львів: НТШ, 1923. – С. 7, 12.
20. Барвінський Б. Бібліотека і музей “Народного Дому” у Львові. 1849–1919 / Б. Барвінський. – Львів, 1920. – 47 с.
21. Центральний державний історичний архів України у Львові, Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 995. – Арк. 1–39; Литвин Т. Колекція періодики в приватній бібліотеці Івана Крип’якевича / Т. Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. дев’ятої Всеукр. наук.- теорет. конф., Львів, 28–29 жовтня 2005 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики / [за ред. М. М. Романюка]. – Львів, 2005. – С. 597– 602.
22. Treter M. Przegląd treści czasopisma “Lud” 1895 – 1904 / M. Treter. – Lwów: Nakl. Tow. Ludoznawczego, 1906. – 90 s.; Bykowski L. Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej. – Wydawnictwo Fundacji popierania bibliotekoznawstwo im. Maurycij i Goczołkowskiej. № 1 (odbitką z czasopisma “Bibliotekarz”. – R. VIII. – № 11–12, 1936/37) / L. Bykowski. – Warszawa, 1937. – 12 s.; Spis rzeczy “Przeględu Powszechnego”, 1908–1913. – Kraków, 1914. – 113 s.
23. Центральний державний історичний архів України у Львові. – Ф. 309. – Оп. 1. – Спр. 2175. – Арк. 1–39.
24. Szocki Józef. Księgozbiory domowe w Galicji Wschodniej 1772–1918 / Józef Szocki. – Kraków: Wyd. Naukowe Akademij Pedegogicznej, 2001. – s. 187–304.
25. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних і культурних процесах (1914–1939) / О. Рубльов / Ін-т історії України НАН України. – К., 2004. – С. 229.
26. Ковальчук Г. Правове поле України щодо роботи з книжковими пам’ятками / Г. Ковальчук // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2004. – № 1. – С. 50–57; Ковальчук Г. Проблеми створення Державного реєстру книжкових пам’яток України / Г. Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 2002. – № 6. – С. 593–601; Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах / Г. І. Ковальчук. – К.: НБУВ, 2004. – 644 с.
27. Дашкевич Я. Р. Після погрому (Про долю і недолю бібліотеки ) / Я. Р. Дашкевич // Бібліотека наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди. Матеріали круглого столу / НАН України НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НТШ ім. Шевченка у Львові / [упоряд.: Л. І. Ільницька]. – Львів, 1996. – С. 13.