Давня українська література – надзвичайно складна система стилів, жанрів, тем та ідей. Цілком очевидно, що осягнути характер і суть літературної генези можна лише шляхом детального аналізу важливих культуротворчих чинників кожної історичної епохи. За таких обставин значний інтерес викликає художнє надбання XV–XVIII ст., яскравим виразником духовного контексту доби в якому є забезпечена глибоким історичним корінням полімовність. Саме на цей час в Україні припадає створення основного масиву новолатинської літератури. Літературна латиномовна спадщина європейських народів, попри низку спільних ознак, володіє виразними національними рисами. Тісна взаємодія із польсько-литовськими складовими західного світу в коді літератур результувала вироблення українськими митцями прийнятного способу духовно-культурного синтезу власної та перейнятої традицій.
Власне, проект почався 2009 р. саме з цієї цитати. Нашою метою було об'єднати науковий доробок сучасних авторів, оригінальні латиномовні тексти та переклади на одному ресурсі, щоб у такий спосіб полегшити шлях дослідника. Бо чудово знаємо, які неймовірні бюрократичні перешкоди доводиться долати тим небагатьом охочим давникам, для яких "українська латиномовна література" - реальність, а не витвір хворої уяви. Більше за те - це "майже політика", як нам неодноразово казали. Віримо, що нагальна потреба створення повної та об'єктивної картини розвитку української літератури нездійсненна без перекладу, вивчення і введення в культурний обіг творів, написаних латинською мовою в Україні, водночас вичерпне дослідження латиномовної творчості як наднаціонального європейського культурного явища потребує неодмінного вивчення її української складової. |