Автор - Людмила Шевченко-Савчинська, НМУ імені О.О. Богомольця. Підрозділи:дисертаційної роботи зумовлена тим, що у ній період розвитку української літератури, в який творення текстів відбувалося латиною (XVI–XVIII ст.), досліджується на прикладі етикетного виду поезії, тобто такого виду, котрому досі не присвячувалася жодна окрема наукова праця. Уперше здійснено комплексне вивчення усього спектру етикетних творів: їхня літературно-художня специфіка (стильовий феномен, образно-тематичний ареал, особливості тематики та побудови сюжету, художні засоби і риторичні прийоми образотворення) та історико-культурні обставини XVI–XVIII ст., які визначальним чином впливали на перебіг літературного процесу в Україні (зона пограниччя культур, роль латини у розвитку європейської літератури, естетико-моральні норми тогочасного поетичного мистецтва). Новизна роботи полягає у конкретизації внутрішнього жанрового поділу етикетної поезії, а також у визначенні її місця у системі жанрів української літератури XVI–XVIII ст., а також. Ми уточнюємо значення опорних термінів і понять дослідження (панегіризм, сервілізм, похвальні вірші), даємо власне визначення новолатинської етикетної поезії, тим самим пропонуючи усунути деякі неточності у термінологічному апараті українського літературознавства. Джерельну базу дослідження становлять тексти мовою оригіналу, переважна більшість яких з тих чи інших причин досі не перебували в науково-літературному обігу. Нами зроблено художній переклад з латини деяких етикетних віршів (вперше – не лише українською, а й будь-якою із сучасних європейських мов). Теоретична значущість роботи полягає в окресленні образно-тематичного ареалу та стильового феномену української похвальної поезії; визначенні особливостей тематики та побудови сюжету, застосування художніх засобів і риторичних прийомів образотворення; прослідкуванні динаміки образів як наслідку змін ціннісної системи координат в українському суспільстві; воно може слугувати основою для узагальнюючих праць і проблемно-типологічних студій; в уточненні місця етикетної поезії у системі жанрів української літератури XVI–XVIII ст. і внутрішнього поділу на підвиди. Переклад та аналіз латиномовних текстів означеного жанру допоможе з’ясувати літературознавцям низку проблем, головні з яких – вироблення спільних критеріїв оцінки творчості латиномовних авторів, вияв впливу традицій латиномовного віршування на розвиток української літератури. Практична цінність дисертаційної роботи зумовлена тим, що її результати можуть бути використані у курсах давньої української літератури у вищій та загальноосвітній школах; у ході пошуку та аналізу латиномовних текстів нами уточнені деякі відомості, заявлені у каталозі стародруків, виданих в Україні у XVII–XVIII ст. [65], що стосуються місця перебування окремих похвальних віршів. Київський національний університет імені Тараса Шевченка На правах рукопису ШЕВЧЕНКО-САВЧИНСЬКА Людмила Григорівна УДК 821.161.2 = 174:82–141”15/17” ЕТИКЕТНА ЛАТИНОМОВНА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ XVI–XVIII ст. 10.01.01 – українська література Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Задорожна Людмила Михайлівна Київ – 2005 О. Ситько. Поетика української світської новолатинської поезії доби пізнього Середньовіччя та Бароко |