ДІМ МОЖНОВЛАДНИХ СВІТИЛ: МІСЯЦЯ КОРИБУТСЬКОГО 

та 

Марса Чарторийського у небі слави на весільній 

церемонії у видатного вельможі Михайла Сервація 

Корибута, воєначальника у Вишневці і Збаражі, 

канцлера M.D. Литви, 

володаря пінсценського, глинянського, 

волоковицького та ін., та ін., капітана 

а також 

[дім] належний найяснішій панянці у Клевані, 

Магдалені Чарторийській 

із знаменної M.D Литви. 

Від аплодуючого іменам своїх засновників 

колегіуму Кременецького Товариства Ісусового, 

Від часу з’яви Дому назаретянському Боголюдини у рік 1725. 

Типографія Львівського колегіуму Товариства Ісусового. 

Пекучіший, ніж Фаетонів, вогонь її грає. 
Любов і тебе обпалила, твоїм смолоскипом, Діано. 
Списом протнула тебе – твоїм же, воїне-Марсе! 
Чатує на здобич із луком вона місяцевим 
(З волі Діани Марсові груди пробито, 
І не випадково Діана вражена Марсом). 

Веде війни, мир повертає, велить спорожнити 
Зорям обом сагайдаки і колісницю спиняє 
Кінфії; Марсову браму розчиняє, мов гостя… 
Палає і слабне у шлюбному жарові Марс: 
Руки облишать війну, бо, заручені, злагоди прагнуть – 
Хай будуть домом одним домівки Місяця й Марса. 

Слава всевишнім богам! Освятив Громовержець 
Вузи подружні навік. Попереду йде свита Сонця, 
Подібні світила зі знаті. На верхівці у небі 
Полум’я вічне палає Юпітера. Пахнуть жертовні, 
Розкладені тут, на землі – за дружбу, за мир і кохання. 

Тут виявляють свій задум боги, свою владу – планети. 
Жити у згоді взаємній всесвіт велить нам. 
Шлюб робить удвоє міцніші і могутніші скіпетри – 
Через подвоєння сили; царства дарує у мирі, 
До битви об’єднує армії, зброї бряжчання. 
Що це? Над Польщею раптом розвернулось сузір’я Ведмедиці?! 

В сарматському небі давно цар – не Юпітер, а інший, 
Батьківських зір провідник – Вишневецький вельможний. 
Його відступу день був новим би вигнанням Титанів 
Та вождь наш відважний, що завжди на коні, 
(А той кінь проскакав вже півсвіту), – у Клевані зараз. 

Та і хто перешкодити міг би союзнику Марса, – 
Хоч би й на Олімпі він отаборитись хотів?! 
Визнати треба водночас, що й герой не один, 
Гіменеєм закутий був міцно, і вождем над вождями 
Постала Любов. Єдність двох – нероздільна! 
Михайло – володар просторів, і пара йому – Чарторийська наслідниця, 
Із дому, не менш (а то й більш) старовинного, аніж литовський. 

Порідніться, нарешті, за сприяння Юнони. 
І дайте переможцю-народу сподіване світло корони, 
Правлячий рід, доленосне світило Гелонів, 
Бурхливість Абідасу і блискавичність фракійську! 
Для неба своєї вітчизни не втрачений Тенії принцепс: 
Зорі світяться поруч і віщують погіддя Польщі.