25.10.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Динаміка образів як вираження зміни ціннісної системи координат (частина І)" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) Образно-тематичний ареал (ОТА) аналізованих творів української етикетної поезії латинською мовою поділяється на три основні зони: 1) персонажі античної міфології, історії, знаки античних реалій; 2) образи природи; 3) уособлені якості, почуття, абстрактні поняття. Протягом XVI–XVIII ст. зміни у використанні античних образів в якості інтелектуального коду (навіть згодом це стосуватиметься переважно богів і героїв, а не видатних історичних постатей) були дуже повільними. Чи не тому автори української латиномовної етикетної поезії, маючи у своєму розпорядженні все розмаїття античних міфологічних імен, лише зрідка звертаються до образів Афродити, Юнони, Діоніса тощо – богів, які наділені не самими тільки ідеальними якостями. Цікаво, що при описі поєднання рук і сердець оспівуваної пари поети майже одностайно надають перевагу Гіменеєві – модні пізніше Купідони й Амури вочевидь не сприймалися через їхню легковажність, хоча інколи і в творах того часу можна натрапити на образи юних крилатих створінь. Читати... 19.10.2010. Конференції Додані описи Сковородинівських та Максимовичівських читань. Термін подання статей - 31 листопада 2010 р.17.10.2010. Новини Із приємністю повідомляємо Вам, що світ побачила Повна академічна збірка творів Григорія Сковороди (за редакцією професора Леоніда Ушкалова). Книга стала одним із переможців конкурсу Львівського форуму видавців «Найкраща книга форуму - 2010». 14.10.2010. Статті “Молода Польща” як антипозитивістська альтернатива: специфіка еволюції літературного процесуСпецифіка польського літературного процесу кінця ІХХ початку ХХ століття на тлі світових тенденцій є предметом розвідки цієї статті. Автор намагається визначити та диференціювати основні напрямки, стилі та поняття, що визначали „польський модерністський бунт”. Відзначається неоднозначність, навіть суперечливість, еволюції та розвитку польської поезії розглядуваного періоду. Творчість молодопольський митців аналізується в контексті філософських концепцій європейських філософів та мислителів Шопенгауера, Ніцше, святого Франциска, які були покладені в основу світогляду цілого покоління. Читати... 8.10.2010. Статті Контексти прояву культурного пограниччя на колишніх землях східної Речі ПосполитоїПоняття “Креси” в польському літературознавстві та культурології є повноцінним науковим терміном, що позначає прикордонні території польської держави, а саме – колишнє польське пограниччя на сході. Як відомо, початково слово Креси вжив Вінцентій Поль у “поемі-рапсодії”, що оспівує лицарство захисників пограниччя, “Могорт”. Пізніше значення цього поняття значно розширилося, проте Креси як загальна назва всіх польських пограничних земель, в тому числі південних та західних, не стали загальновживаним визначенням. Були спроби впровадження альтернативних дефініцій. Зокрема, паризький журнал польської діаспори та мистецького середовища “Kultura” намагався популяризувати абревіатуру UBL – “Ukraina – Białoruś – Litwa”, що відображувала б сутність культуротворчого процесу багатонаціональної та багатомовної Польщі, а також внесок України, Білорусі та Литви у розвиток пограниччя. Чеслав Мілош вживав слово “міжмор’я”, розширюючи семантику до меж цілого європейського континенту і наголошуючи на ролі мосту, яку відігравали польські Креси на межі культур Середземномор’я та земель під візантійським впливом. Читати... 2.10.2010. Редакційне Manu facta, manu destrui (наша думка щодо скасування політреформи)Зважаючи на примітивну і алогічно-амнестичну ухвалу Конституційного суду щодо скасування конституційної реформи, вважаємо за потрібне оголосити своє ставлення до процесів, що останнім часом відбуваються у нашій країні. Ми свідомо уникали будь-якої діяльності, крім науково-популяризаторської, але, очевидно, наближається час, коли політика мовчання і політика зради стають майже тотожними. Не меншою помилкою, на наш погляд, є фаталізування і впадання у відчай, чим активно виправдовуються одні і активно спекулюють інші. Вважаємо, що лише спільнота активних і свідомих своєї відповідальності громадян здатна ефективно керувати країною. Тож, закликаємо всіх добре робити те, що вони можуть робити, не сподіваючись на когось, але й не впадаючи у відчай. Читати... 27.09.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Мистецькі засоби і риторичні прийоми образотворення: давнє і сучасне" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) Те, що доречне вживання тропів та риторичних фігур надає поетичному твору образності, емоційності, привабливості і водночас сприяє глибшому розкриттю і засвоєнню його змісту, розуміли українські автори етикетної латиномовної поезії, які незрідка були водночас і послідовниками, й авторами давніх поетичних курсів. У київській поетиці “Lyra” читаємо: “Висловлене у переносному значенні завжди красивіше і миліше, ніж у прямому” [245, арк. 110]. Учення про використання зазначених засобів автори шкільних поетик та риторик подають або у сусідніх розділах, або взагалі в одному. У трактаті “De arte rhetorica” Ф. Прокопович поділяє тропи і фігури на три види: повчальні, розважальні та патетичні (слідом за італійським теоретиком бароко Е. Тезауром), однак у “De arte poёtica” він послуговується давнім поширеним поділом тропів і фігур на словесні або тропи думок (метафора, синекдоха, метонімія, антономасія, ономатопея, катахреза, металепсис) та смислові або тропи речень (алегорія, іронія, перифраза, гіпербатон, гіпербола); він також не розділяє тропи та словесні фігури. Водночас у поетиці “Fons Castalius” ідеться про те, що троп змінює значення слова, а фігура – структуру висловлювання. Останні також бувають двох видів: фігури слова (фігури додавання, пропуску, подібності) та фігури речень – до 26-и видів [236, арк. 79]. Тодішнє і сучасне розуміння визначень деяких художніх засобів, які згадуються у давніх шкільних курсах поетики та риторики, доволі часто виявляються розподібненими. Читати... Йоахім Пасторій. Сторінки 40-53 праці Bellum Scythico-Cosacicum 16.09.2010. Сталося! Відсьогодні наш проект можна коментувати у власному форумі. Читати...11.09.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Художні особливості творення. Тематика та сюжет" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) За всього багатоманіття етикетної латиномовної поезії XVI–XVIII ст., за нашими спостереженнями, найцікавішим матеріалом для дослідження є тематика творів, що формують її основні жанрові підвиди української– епіталами, епіцедії, енкомії, евхаристика. Повнота репрезентації саме у цих жанрових підвидах може пояснюватися кількома причинами, наприклад, тривіальністю самого життєвого приводу, причини для створення вірша (переважна більшість вельмож одружувалися і, зрештою, неминуче помирали). Щоправда на це можна справедливо зауважити, що генетліакони, маючи регулярну нагоду для свого виникнення, мали б упевнено переважати за кількістю перелічені види, а не поступатися їм. Несподіваним чином генетліакони через кілька століть отримують компенсацію: в сучасному українському суспільстві вірші з приводу уродин, створювані на аматорському рівні – тільки тепер їх автори зазвичай не знайомі з правилами версифікації, – є одним із явищ масової культури. Враховуючи також неповну збереженість літературного матеріалу, припускаємо, що причина скоріше криється у підвищеному попиті на вірші з нагоди укладення шлюбу, відходу в інший світ, вірші як вираження вдячності за ласку, чи просто похвали з першої-ліпшої нагоди або й без неї. А звідси – ще одна підстава говорити про не цілковиту тотожність теорії, викладеної у тогочасних курсах поетики, літературній практиці. Читати... 6.09.2010. Статті Орест Форко. Україна та Росія 18-19 ст. очима іноземцівУкраїнські землі, перебуваючи в складі Російської імперії,все ж залишались дуже відмінними від решти територій.Про це свідчать записи різних іноземних мандрівників що в ті часи перебували там.Велику вартість мають спогади данського посла Юля Юста, що в роках 1709-1712 був у Росії, а в році 1711 переїздив через цілу Україну. Посол не тільки докладно описує свою подорож, але робить широкі порівняння життя, побуту і культури України Мазепиної доби з життям Московщини. І хоч данський посол перебував на Московщині в характері представника союзної держави, то все таки опис життя і побуту московського народу зовсім не є позитивним для них. Читати... 2.09.2010. Оригінальні тексти Йоахім Пасторій. Сторінки 27-39 праці Bellum Scythico-Cosacicum 28.08.2010. Відгуки і питання Реєструйтесь у групі читачів сайту!Ми починаємо сезон 2010\11 зі створення власної групи, адже нам цікава ваша думка про наш сайт в цілому і викладені на ньому матеріали. Сподіваємось на плідну дискусію! Читати... 24.08.2010. Від редакції До Дня незалежності УкраїниНа думку деяких експертів, однією з важливих передумов багатьох негараздів сучасної України є відсутність сформованої української традиції. За О. Забужко, «цивілізаційні розриви» формують людей без минулого – цілі «суспільства розриву» [5], що проявляється і у макроісторичній неспроможності\небажанні самоідентифікуватися зі своїми попередниками та нащадками (весь час починаючи життя «з чистого аркуша» і як наслідок завжди лише чистий аркуш і маючи), і у мікроісторичному масштабі – скажімо, здатність\бажання викидати сміття собі під ноги, не ідентифікуючи себе з нащадками, які у цьому смітті потонуть за декілька десятиліть. Сьогодні, коли інформаційний простір є не лише відображенням реальних подій (рефлексією автора), а й самостійно створює, модифікує або анулює реальність, саме час внести до списку ключових ознак держави шостий пункт: наявність єдиної інформаційної бази... Читати... |