30.05.2010. Розвідки та дослідження Шевченко-Савчинська Л.Г. Проблема наслідувальності у тексті Хтось дотепно зауважив, що людина, яка вперше порівняла жінку з квіткою, сказала вельми поетичну річ, той же, хто це повторив, сказав пусту банальність. Однак, припустимо, що це не було повторенням, просто при зіставленні двох об'єктів навколишньої дійсності та ж думка навідала дві голови, нехай і через деякий час. Жінка ― квітка ― досить очевидна подібність, проте нерідко йдеться про складніші й більші речі, зокрема, наукові відкриття. Та тут можна зауважити, що в основі всякого відкриття ― теж думка, яка може сяйнути майже одночасно кільком людям, однаково обізнаним з даною проблемою та однаково кмітливим. Але чи можуть незалежно одне від одного з'явитися тотожні твори мистецтва, які були б рівновартісними? Читати... 26.05.2010. Статті Кислюк О. I. Походження та рання історія козацтва в хроніці Самуеля Грондського Походження козацтва, його рання історія завжди привертали й привертають значну увагу дослідників. Ще у XVI—XVII ст. хроністи розмірковували над походженням самого терміна «козак», пропонуючи найрізноманітніші його трактування; автори дисертацій другої половини XVII ст., присвячених козацтву, зокрема німець Йоган Міллер (1683 p.), який чітко вказав на тюркське коріння слова «козак», ставили питання і про походження козаків та причини появи цього історичного феномену, і шукали козакам історичних аналогій серед хорватських граничарів, сербських і болгарських гайдуків (ускоків). Польський хроніст італійського походження Олександр Гваньїні вбачав аналогію козакам в єгипетських мамлюках та ліванських друзах. Однак і сьогодні час від часу вибухають дискусії довкола цих питань.Читати... 22.05.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Творці та об’єкти похвального віршування" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." )З огляду на те, що творцями (здебільшого) й об’єктами (виключно) досліджуваної нами етикетної латиномовної поезії XVI–XVIII ст. виявилися більш або менш заможні та знатні люди, особливість художнього мислення представників української еліти представляє для нас певний інтерес. Читати... 15.05.2010. Корисні посилання Додані координати кафедри латинської мови та медичної термінології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 10.05.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Cтан вивчення проблеми в контексті історії світової літератури" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) Оскільки латина була інтернаціональною мовою спілкування освічених людей Європи, літературний масив написаного нею забезпечений низкою характеристик, притаманних письменству практично будь-якої країни, однак при вивченні текстів на широкому порівняльному тлі помітним стає існування національної специфіки. Одним із аспектів вивчення міжлітературних контактів є розгляд впливу, який справила творчість латиномовного польського письменства на хід літературного розвитку в Україні. За деякими даними, “в Речі Посполитій XVI–XVII ст. значно більше авторів писали латинською мовою, ніж польською” [209, с. 8]. М. Грушевський, посилаючись на спостереження тогочасних аналітиків, пише, що наприкінці XV ст. (напередодні досліджуваного нами часу), ставлення поляків до власної мови було зверхнім і недбалим – “тільки латина, повне панування над латинською мовою в слові й на письмі давало в тодішнім польськім товаристві репутацію культурного, інтелігентного чоловіка” Читати... 29.04.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Латиномовний період у розвитку української літератури" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." )Латиномовна література в усі часи слугувала школою стилістики, джерелом художніх образів на шляху розвитку національних літератур. А щодо закидів про неоригінальність, то зауважимо, що для ренесансних і барокових поетів суть творчості полягала в imitatio [162, с. 78]. Йдучи за Аристотелівським вченням про мистецтво як наслідування, автори шкільних поетик серед визначальних формантів поетичної мови називають художній вимисел і ритміко-метричну організацію у поєднанні з образністю та словесною орнаментальністю – все це не лише можна, а й треба наслідувати. Зрозуміло, що такі твердження походять не тільки безпосередньо від традиційних античних та ренесансних поглядів (Л. Корвін, К. Цельтіс, Г. Бебель, Й. Вадіан) на ars poetica. Читати... 26.04.2010. Розвідки та дослідження Людмила Шевченко-Савчинська. "Зона пограниччя культур" (частина дисертації "Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст." ) XVI–XVIII ст. – відтинок часу, який умістив початок, розквіт і занепад досліджуваного нами в українській літературі явища – етикетної латиномовної поезії. У вітчизняній культурології ці століття доволі часто лігуються [208; 158; 186; 115], існують також різноманітні варіації, наприклад, кін. XVI–пер. пол. XVII ст. [141], кін. XVII–поч. XVIII ст. [135], XI–XVIII ст. [110], з яких найпоширеніше поєднання – XVII–XVIII ст. [117; 89; 126]. В академічному виданні “Історії української культури” вказані три століття розділені таким чином: “Українська культура на переломі (др. пол. XVI–пер. пол. XVII ст.). Культурно-національне відродження” [70, т. 2] і “Друга половина XVII–XVIII ст.” [70, т. 3]. Враховуючи хід історичних подій, що визначальним чином вплинув і на розвиток культури українського суспільства, такий поділ видається цілком умотивованим. Читати... |
       |
Новини >
Новини квітня-травня 2010 |