Сьогодні в циклі адвентових історій про середньовічні рукописи ми розповімо про текст, спрямований на оздоровлення не душі, а тіла: грецькомовний манускрипт трактату Діоскорида «Про лікарські речовини», виготовлений у VII столітті.
Грек за походження, Діоскорид був римським лікарем у І столітті після Христа, за часів імператора Нерона. П'ятитомний трактат «Про лікарські речовини» вважають найважливішим медичним і фармацевтичним посібником давніх Греції й Риму. У середньовіччі його часто копіювали як в Європі, так і в арабському світі.
Загалом «Про лікарські речовини» містить описи природних препаратів, які можна виготовити з тварин, рослин і мінералів. Однак неапольська версія обмежується лише травником, на 172 ілюстрованих аркушах якого описані всі лікарські рослини, знані на той час. Кожна сторінка містить детальне натуралістичне зображення рослини (а частіше кількох) і коментар, де вказані її характеристики, ареал і способи застосування.
Цей манускрипт, виготовлений, імовірно, на півдні Італії, який у VII столітті перебував під владою Візантії, – це підставове джерело для дослідження греко-римської медичної культури та її адаптації у візантійській традиції. За ним можна відстежити деякі інтелектуальні особливості того часу: наприклад, дидактичну форму коментарів, які більше нагадують посібник із застосування, ніж наукову працю.
На відміну від оригінального трактату, в неапольському манускрипті рослини розташовані в алфавітному порядку, що, мабуть, полегшувало користування книжкою. Описи рослин подані під малюнками у дві чи три колонки – так, імовірно, виглядали вони і в первісній версії сувою. Нотатки на полях показують, що у XIV–XV століттях манускриптом послуговувалися в медичній школі в Салерно. Зараз він зберігається в бібліотеці Неаполя, від якої й отримав назву.
Джерело ілюстрацій – Світова електронна бібліотека.
https://www.wdl.org/en/item/10690/