«Про вшанування Святого Хреста»: фігурні вірші ІХ століття

Святий Рабан (або Храбан) Мавр сьогодні далеко не найвідоміший із середньовічних авторів. Однак щоразу, співаючи «Veni Creator Spiritus», ми звертаємося до його творчості. А ще перу святого Рабана належить «De Laudibus Sanctae Crucis» («Про вшанування Святого Хреста») – книжка, якій позаздрили б поети-модерністи.

Варвара Холодна, Католицький медіа-портал 

На загальній аудієнції 3 червня 2009 року Папа Бенедикт XVI розповів про Рабана Мавра: «Обраний спершу абатом знаменитого Фульдського монастиря, а потім архієпископом Майнца, свого рідного міста, він не покинув науки, доводячи прикладом власного життя, що можна бути відкритим для інших, не позбавляючи себе належного часу для роздумів, освіти й зосередження. Рабан Мавр був екзегетом, філософом, поетом, пастирем і чоловіком Божим».



Різнобічність святого Рабана виявилася в першому його творі, написаному на самісінькому початку ІХ століття, – «Про вшанування Святого Хреста». Теологічні розмисли про хресну таємницю поєдналися тут із поезією та графікою, щоби пробудити в читачах не тільки інтелектуальну, а й чуттєву увагу. Рабан Мавр був упевнений, що, крім розуму й серця, в переживання віри мають бути залучені ще й людські чуття – а цього можна досягти красою.

«Про вшанування Святого Хреста» складається з двох частин. У першій міститься 28 фігурних віршів із прозовими поясненнями на протилежних сторінках, а в другій – коментарі до першої.

Зазвичай фігурна поезія виглядає як зображення, зроблене з літер; такі вірші, популярні ще в античному світі, можна знайти, наприклад, у «Гаргантюа і Пантагрюелі» Франсуа Рабле чи в «Каліграмах» Гійома Аполлінера. Рабан Мавр підходить до цієї форми трохи по-іншому: його поезія – це квадрати з літер, у яких текст викладений послідовно, але так, щоб у фігурах, зображених у цих квадратах, теж прочитувались осмислені фрази.



Книжка «Про вшанування Святого Хреста» була доволі популярна, її переписували протягом усього середньовіччя. Її версії нині є в бібліотеках Мадрида, Флоренції, Парижа (тут – одна з пізніших, яка належить до ХІІІ століття). У цьому тексті вміщені ілюстрації з манускрипту ІХ століття, який зберігається в Бернській бібліотеці у Швейцарії.

Джерело ілюстрація – Бернська бібліотека.
http://www.e-codices.unifr.ch/en/list/one/bbb/0009