Ольга Травкіна
Бібліотечне зібрання до нашого часу не збереглося, і єдиним джерелом інформації про його кількісний та якісний склад залишається рукописний каталог бібліотеки спадкоємиці колегіуму - Чернігівської духовної семінарії, впорядкований у першій чверті XIX ст. (найпізніші видання, представлені в каталозі, датовані 1822 р.), що зберігається в Російському державному історичному архіві у Санкт-Петербурзі[4]. Згодом, у 1823 р. до бібліотеки надійшли понад 3800 книг із зібрання колишнього могильовського архієпископа Варлама Шишацького.
Згідно з каталогом у бібліотеці нараховувалося понад вісім тисяч назв книг та журналів латинською, церковнослов’янською, українською, російською, французькою, німецькою, польською, англійською та італійською мовами. Насправді книг було більше, адже чимало видань складалося з кількох, а то й багатьох томів. Таким чином, за кількістю книжок бібліотека Чернігівського колегіуму поступалася на теренах колишньої Гетьманщини лише бібліотеці Києво-Могилянської академії.
Книжки у каталозі бібліотеки були систематизовані за мовними ознаками й розподілені за тематикою: богослов’я, граматики і словники, філософія, філологія, словесність, правознавство, математика, медицина, історія та географія, драматургія.
Першість у книгозбірні належала латиномовній літературі - близько 2,5 тисяч назв або 60 % від загальної кількості. Друге місце посідала література церковнослов’янською, українською та російською мовами - близько 900 назв або 20 %. їй значно поступалася література французькою мовою - близько 400 назв або 9 %, польською - понад 220 назв або 5 %, німецькою - 213 назв або 5 %, решта англійською та італійською - 63 назв або дещо більше 1 %. Близько 10 книжок були написані грецькою та єврейською мовами.
У тематичному відношенні понад третину зібрання - 1500 книг - становила богословська література, здебільшого латиномовна. Найдавніші з них були видані в середині XVI ст. у Базелі та Антверпені. Кілька Біблій єврейською мовою, впорядкованих відомим орієнталістом Генріхом Міхаелісом, були видруковані в Гале в 1720 р. Значно менше, ніж латиномовних видань, було Біблій церковнослов’янською мовою: 1665 р., 1751 р., ще три неповні примірники цього видання, а також видання Києво-Печерської лаври 1788 р. П. Знаменський зазначав, що у бібліотеках духовних навчальних закладів слов’янська Біблія була великою рідкістю[5]. Патристика була представлена працями ранніх християнських богословів Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Августіна Аврелія, Орігена, Тертуліана, Григорія Великого, Климента Римського, Климента Олександрійського, а також Альберта Великого (21 том), Томи Аквінського, Бернарда Клервоського, отців Східної церкви: Григорія Богослова, Василія Великого, Іоанна Златоуста, Афанасія Великого, Амвросія Медіоланського, Макарія Великого, Кирила Олександрійського, Єпіфанія, Іоанна Дамаскіна, Ісаака Сиріна, Анастасія, Нектарія, Фотія та інших. У бібліотеці зберігалася «Maxima Bibliotheca patrum» (у 27 томах), що містила детальні витяги з творів 493 отців церкви з біографічними відомостями про них. До речі, це видання належало першому префекту Чернігівського колегіуму Антонію Стаховському, який залишив на його сторінках цікаві покрайні записи. У бібліотеці знаходилися 25 словників - покажчиків до Біблії (так звані конкорданції або симфонії). Близько 230 видань були присвячені тлумаченню Св. Письма, ще близько 500 назв) переважно латиномовних) - фундаментальному, догматичному, моральному богослов’ю. У бібліотеці була добре представлена проповідницька література: близько 200 назв латинською, церковнослов’янською, українською, російською, німецькою, французькою, польською мовами. Понад 50 назв становили видання з канонічного права та обрядовості.
Близько 500 книг (понад 10 % від їх загальної кількості) становила філософська література. У бібліотеці були представлені твори античних мислителів Арістотеля (видання 1552, 1607-1608, 1685 рр.), Платона (1692 р.), Плутарха (1549, 1619, 1777 рр.), Сенеки (1670, 1770, 1771, 1775 рр.), Діогена Лаертського (1591 р.), Епіктета (1640, 1666, 1759, 1767 рр.), Ксенофонта (1762 р.), Валерія Максима (1640, 1772 рр.), Боеція (1790 р.), Манлія Торквата (1666 р.), а також гуманістів Френсіса Бекона, Рене Декарта, Ісаака Ньютона, Томаза Кампанелли, Еразма Ротердамського, Джона Локка, Мішеля Монтеня. Та чи не найчисленнішими в бібліотеці були твори німецьких філософів лейбніце-вольфіанської школи, яка панувала в німецьких університетах упродовж XVIII ст., а саме Ґ. Більфінґера, О. Баумґартена, а найбільше X. Вольфа та X. Баумейстера, за системою яких з середини XVIII ст. викладалася філософія в навчальних закладах України.
Як свідчить каталог, у бібліотеці була чимала збірка творів класичної та новітньої літератури, поезії, драматургії, трактатів з філології, словників - близько 900 назв або 20 % від загальної кількості. Серед них переважали переважно латиномовні видання античних авторів - близько 100. З-поміж них найбільше було примірників Ціцерона, зокрема видання 1561 р., чимало творів Овідія, в тому числі «Метаморфози» (1565 р.), а також Горація, Гесіода, Вергілія, Плінія, Демосфена, Катона, Корнелія, Гомера, Ісократа, Діонісія Галікарнаського, Піндара, Плавта, Ювенала, Катона, Лукіана, Теренція, Аполлодорія Афінського, Плінія, Марціала, Авзонія, Федра, драматургів Арістофана, Есхіла, байкаря Езопа. Література Відродження була представлена працями гуманістів Франчески Петрарки, Еразма Ротердамського, Петра Рамуса. Особливо багато в бібліотеці було творів видатного гуманіста Еразма Ротердамського, різних років видання (1572, 1592, 1643, 1644, 1645, 1649, 1715, 1752 рр.). Значну частину цього розділу складали близько 100 переважно латиномовних курсів поетики та риторики. Тут були наявні твори польських письменників Я. Кохановського, В. Потоцького, А. Нарушевича, а також російських авторів М. Ломоносова, X. Кантеміра, М. Хераскова, В. Тредіаковського, О. Сумарокова, Ґ. Державіна, М. Новікова, В. Жуковського. Література з філології була представлена працями з етимології латинської, грецької, східних мов, розмовниками й діалогами, численними граматиками та словниками. В окремий розділ «Театр» виділені твори тогочасних драматургів - 39 п’єс російською, італійською, французькою та польською мовами.
У бібліотеці зберігалося багато історичної та географічної літератури. Цей розділ був одним з найбільших - понад 1000 назв або 25% від загальної кількості.
Зокрема, були представлені здебільшого латиномовні видання Плутарха (1593, 1678, 1774-1779 рр. (у п’яти томах), Тіта Лівія (1568, 1628, 1735, 1742 рр.), Светонія (1647,1698, 1705, 1714, 1722, 1734, 1736, 1748 рр.), Корнелія Непота (1675, 1791 рр.), Страбона (1557, 1707 рр.), Таціта (1607, 1612, 1638, 1688, 1701, 1772 рр.), Салюстія (1635, 1649, 1665 рр.), Лукіана (1584 р.), Лукана (1615, 1728 рр.), Курція (1640, 1689, 1696, 1745 рр.), Полібія (1764 р.), Юстіна (1715, 1732, 1757 рр.), Флавія (1611, 1691 рр.), Флора (1669, 1683, 1686, 1702, 1745, 1760 рр.), Валерія Максіма (1666 р.), Юлія Цезаря (1635, 1665, 1671, 1755 рр.), Євтропія (1809 р.), Павсанія (1696 р.), Діонісія Галікарнаського (17741774 рр. (у шести томах), Григорія Никифорійського (1562, 1615 рр.) та інші.
Третину книг з історії та географії складала література, присвячена історії церкви. У бібліотеці знаходилася також значна кількість праць з всесвітньої та європейської історії та географії, різноманітні мани. Це, насамперед, латиномовні видання з історії Вавілону, античної історії Греції, Бактрії, Риму, Візантії, а також Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Угорщини, Туреччини, Московії. Досить значним і різноманітним за репертуаром було зібрання тогочасних російськомовних книг з історії та географії - понад 250 назв. У бібліотеці також знаходилися праці російських вчених М. Щербатова «История России с древнейших времен» в 3-х ч. (1770-1774 рр.), М. Ломоносова «Древняя Российская история» (1766 р.), І. Ґолікова «Деяния Петра Великого» (1708 р.), І. Болтіна «Примечаніе ко истории» (1788 р.), М. Карамзіна «История государства Российского», Ґ. Ричкова «Опыт хозарской истории» (1767 р.), С. Крашеніннікова «Описание земли Камчатки» (1757 р.), Д. Кантеміра «Описание Молдавии» (1789 р.), польського вченого А. Нарушевича «Описаніе Таврикіи» (1788 р.), «Описание Каспийского моря», «Географический словарь Российского государства» (1788-1789 р., у шести книгах), а також «Синопсис» (1762 р.), літопис Нестора «Летопись его с продолжателями по Кенигсбергскому списку» (1766 р.) та багато інших.
Юридична література нараховувала близько 100 назв книг, переважно латиномовних, а також декілька французькою та польською мовами. До цього розділу були включені як політичні трактати, так і праці з античного й середньовічного права, зокрема магдебурзького, статути польських королів та конституції. Бібліотечне зібрання мало понад 100 назв книг з медицини латинською, російською, польською, німецькою, французькою мовами.
Отже, каталог бібліотеки Чернігівської семінарії початку XIX ст. дає досить повну картину кола читання як викладачів, так і студентів. Переважна більшість книг належала до гуманітарного профілю й була видана в Західній Європі. Наявність традиційної латиномовної літератури засвідчує панування й у XVIII ст. культу латинського слова, хоча поступово бібліотека дедалі активніше поповнювалась книгами на національних мовах.
1. Докучаев Н. Первые годы существования Черниговской семинарии (1700-1712 гг.) // Черниговские епархиальные известия. - 1871. - № 2. - Часть неофициальная. - С. 46.
2. Гумилевский Ф. Общий обзор епархии Черниговской. - Чернигов, 1861. - С. 89.
3. Знаменский П. Духовные школы в России до реформи 1808 года. - Казань, 1881. - С. 796.
4. Російський державний історичний архів. - Відділ рукописів. - Ф. 834. - Оп. 3. - Спр. 3326. - 454 арк.
5. Знаменский П. Указ. соч. - С. 796.
2. Гумилевский Ф. Общий обзор епархии Черниговской. - Чернигов, 1861. - С. 89.
3. Знаменский П. Духовные школы в России до реформи 1808 года. - Казань, 1881. - С. 796.
4. Російський державний історичний архів. - Відділ рукописів. - Ф. 834. - Оп. 3. - Спр. 3326. - 454 арк.
5. Знаменский П. Указ. соч. - С. 796.