Тексти українських латиномовних похвальних віршів нерідко містять цитати, амплікації, перифраз відомих латинських авторів. “Честь перемагає усе!” – в епіталамі Лукаша Словицького – не що інше, як пероблений рядок Вергілія: “Кохання перемагає усе, будьмо ж у нього в покорі!” (Вергілій, Eклоги, ч. X, ряд. 69); у мові оригіналу перифраз підкріплений грою слів – amor (кохання) – honor (честь). У цьому ж вірші Словицький дещо розширює формулювання ще однієї поширеної з давніх часів думки: Consumitur annulus usu (“Від використання обручка стирається”) – “Життя біжить, багатство минає, обручка тане”. Усе це, безперечно, свідчить не лише про про велику обізнаність з античними літературними зразками студента єзуїтського колегіуму, а й про його поетичний хист.
