Хлібкевич Іван. Положення з загального церковного права

Видання «Positiones ex Universa Jurisprudentia ecclesiastica – Положення з загального церковного права» починається з присвяти «Пресулу Перемиському найдостойнішому» (імовірно, Атанасію Шептицькому) на шести сторінках. Аркуші обрізані таким чином, що нижні рядки наполовину відсутні.


Назва латиною: Positiones ex Universa Jurisprudentia ecclesiastica, quas finito hoc studio sub illustrissimis auspiciis reverendissimo domini domini Athanasii Szeptycki ... succepit praenobilis dominus Ioannes Chlibkiewicz
Обсяг: бл. 12 с.
Видавець: Leopoli, typis Antonii Piller
Рік видання: 1776
Оригінал зберігається: ЛБ ім. В. Стефаника, шифр CT-II 31280
Мова: латинська

Видання «Positiones ex Universa Jurisprudentia ecclesiastica – Положення з загального церковного права» починається з присвяти «Пресулу Перемиському найдостойнішому» (імовірно, Атанасію Шептицькому) на шести сторінках. Аркуші обрізані таким чином, що нижні рядки наполовину відсутні. У присвяті Іван Хлібкевич висловлює сподівання, що його скромна праця, якщо й не удостоїться похвали перемиського пресула, то принаймні не буде ним розкритикована; захоплюється рівнем обізнаності Атанасія Шептицького в теології і суміжних науках. Нагадує про важливі для церкви події (1776 р. Марія-Терезія наказала строго дотримуватися рівноправности Уніатської і Латинської Католицьких Церков), що відбулися за сприяння імператриці Марії-Терезії («Те, що такими численними проханнями, такими побажаннями благалося, це, нарешті, владою і верховним керівництвом найсвятішої імператриці й королеви нашої, Марії-Терезії, виконане було»), називає імператрицю мудрою заступницею і захисницею греко-католицької церкви, присвятивши цьому окрему сторінку.

Читайте також: Ходикевич Климент. Слава мученика Климентія, римського понтифіка

Серед положень:
«І. Сам прямий доказ визнає необхідність божественного якогось одкровення.
ІІ. Ті, хто стверджують, що є прямий доказ, божественному одкровенню протилежний, ті до Бога-творця природи непоштиві.
...
V. Церкви християнської засновник і законотворець є сам Христос.
VІ. Така є спілка, за постановою Христа, нерівна: порядком керівників і підлеглих встановлено.
...
ХІІ. Сила священна від політичної, і, навпаки, політична від священної ані прямо, ані непрямо не залежить.
...
ХІV. Тому неправдивою є аксіома: чия сила, того й релігія (...).
...
ХVІ. До малозначимого належать: 1) приписи природного права; 2) правителів постанови.
ХVІ. Перше місце серед найважливішого посідає Святе письмо (...). XIX. Далі належить подумати про традицію (...).

ХХVІІ. Форма церковного правління не монархічна, не аристократична, а більш-менш демократична, слід сказати.
(...)»